«Ідентифікація» посадової особи: Проблематика визначення посадових осіб юрособи публічного права

В продолжении статьи автор приходит к выводу, что должностные лица юридических лиц публичного права все чаще становятся субъектами административных правонарушений. Особый интерес к публикации вызывается использованной судебной практикой.

10.05.2018 р. Апеляційний суд Запорізької області розглянув апеляційну скаргу скаржника у справі №33/778/263/18 та визнав головного інспектора відокремленого підрозділу державного підприємства посадовою особою юридичної особи публічного права. Позиція захисту обґрунтовувалася тим, що суб’єкт вчинення правопорушення насправді не вважається суб’єктом такого правопорушення, оскільки він не є посадовою особою державного
підприємства. В апеляційній скарзі було зазначено: «Особа, яка обіймає посаду головного інспектора відокремленого підрозділу державного підприємства, не належить до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Наявність у певної посадової особи лише організаційно-розпорядчих та/або організаційних повноважень, які вона може застосовувати виключно в межах очолюваного структурного підрозділу, не дають підстав для висновку, що така особа може прирівнюватися до осіб, уповноважених на виконання функцій держави».
Суд відхилив апеляційну скаргу та залишив без змін постанову суду першої інстанції, який визнав посадову особу державного підприємства винною у вчиненні дій у стані реального конфлікту інтересів. Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд зазначив: «Відповідно до посадової інструкції головного інспектора, останній є посадовою особою державного підприємства; має у підпорядкуванні підлеглих; наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями. Головний інспектор зобов’язаний виконувати функції, характерні для професійної групи керівників вищої ланки управління у сфері адміністративного управління, забезпечення безпеки, управління матеріальними та трудовими ресурсами, управління економікою та фінансами». Таким чином у цій справі суд аналізує повноваження, функції та посадові обов’язки, а не наявність чи відсутність цієї посади у статуті підприємства. 10.09.2018 р. Апеляційний суд Донецької області, розглядаючи справу №233/3656/18, визнав посадовою особою юридичної особи публічного права технічного директора комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго». У цій справі відсутні посилання на статут, а також будь-який взаємозв’язок, який визначає головного інженера посадовою особою через те, що його посада зазначена в статуті. 21.09.2018 р. Апеляційний суд Одеської області у справі №522/2421/18 визнав посадовою особою юридичної особи публічного права на посаді начальника виробничого підрозділу служби матеріально-технічного забезпечення Одеського головного матеріально-технічного складу Регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця». У цій справі також немає жодних згадувань про статут, а є лише аналіз повноважень та функціоналу начальника виробничого підрозділу матеріально-технічного складу. 21.03.2018 р. Нетішинський міський суд Хмельницької області виніс
обвинувальний вирок, відповідно до якого визнав винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 (Декларування недостовірної інформації) Кримінального кодексу України, за умисне неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, начальника відділу організації підготовки персоналу навчально-тренувального центру відокремленого підрозділу державного підприємства. Обґрунтовуючи обвинувальний вирок, суд зазначив: «Відповідно до посадової інструкції начальника відділу організації підготовки персоналу навчально-тренувального центру ВП Державного підприємства, ОСОБА_2 виконував завдання, покладені на відділ, а саме організаційне забезпечення навчання персоналу в навчально-технічному центрі, на робочих місцях у структурних підрозділах та спеціалізованих навчальних закладах за межами ВП Державного підприємства; забезпечення функціонування системи документування підготовки персоналу та складання відповідної звітної документації; керував діяльністю групи супроводу навчання (ГНС) на ВП, групи супроводу навчання (ГНС) за межами ВП, що входять до складу підпорядкованого йому відділу щодо виконання покладених на них функцій. Таким чином, відповідно до пп. «а»
п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_2 є посадовою особою юридичної особи публічного права, яка наділена повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі функції, а саме керівництво окремою ділянкою роботи на ВП Державного підприємства та відповідно суб’єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції»». Начальнику відділу було призначене покарання у вигляді штрафу в розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42 500 грн, а також позбавлення права обіймати посади з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування строком на 1 рік. Посадові особи юридичних осіб публічного права все частіше стають суб’єктами адміністративних правопорушень. В Єдиному реєстрі судових рішень щодня збільшується кількість судових актів, де суди визнають їх винними та накладають стягнення. Зокрема, мова йде про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-6 (Порушення вимог фінансового контролю) та ст. 172-7 (Порушення вимог щодо запобігання і врегулювання конфлікту інтересів) Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до наявної судової практики, суди визнають посадовими особами публічного права начальників секторів, відділів, управлінь, дирекцій, цехів, майстрів дільниць, лісничих, заступників директорів, директорів, генеральних директорів, бухгалтерів, головних бухгалтерів та ін., тобто працівників, які обіймають посади, працюють в юридичній особі публічного права та виконують організаційно-розпорядчі та/
або адміністративно-господарські функції чи обов’язки.

Автор: О. ПОЛІЩУК

Источник: Юридична Газета. — 2018. — № 46. — С. 29.

You may also like