Як поділ ДФС України вплине на життя платників податків

Настоящая публикация посвящена реформированию Государственной фискальной службы Украины (ГФС). ГФС разделяется на Государственную налоговую службу и Государственную таможенную службу. Автор показывает, как такое реформирование повлияет на налогоплательщиков. 

Реформа фіскальних органів триває в Україні фактично з моменту їх створення. Новий етап змін розпочався у березні 2017 р., коли Уряд затвердив Концепцію реформування Державної фіскальної служби України. Цей програмний документ декларує необхідність вжиття заходів, спрямованих як на підвищення прозорості, ефективності роботи, рівня комунікації між податковими органами й платниками податків, так і реформування структури самих фіскальни�� органів. Нагадаю, що одним із перших кроків у цьому напрямі стала ліквідація податкових інспекцій як юридичних осіб. Вони стали структурними підрозділами обласних управлінь ДФС. На цьому реформа структури ДФС не припинилася, адже нещодавно Кабмін оприлюднив постанову про поділ ДФС України, прийняту у грудні минулого року. Відповідно до цієї постанови ДФС «ділиться» на два органи – податкову і митну служби.

Існування окремо податкової та митної служб не є новим для України. З 2000 р. у країні діяла Державна податкова адміністрація України, що мала спеціальний статус та реалізовувала податкову політику. У 2011 р. замість Державної податкової адміністрації почала діяти Державна податкова служба. Паралельно функціонувала Державна митна служба. У 2013 р. функції обох органів об’єднало в собі новоутворене Міністерство доходів і зборів, яке за рік шляхом перетворення було реорганізовано в Державну фіскальну службу України, яка діє сьогодні. Після кількох років функціонування єдиного органу з питань податкової та митної політики Уряд вирішив повернутися до старої структури. Кабмін пов’язує це з підвищенням прозорості та підзвітності діяльності органів, покращенням сервісних функцій. Ще одним мотивом такого кроку, на думку деяких експертів, може бути намагання поліпшити імідж податкових органів на противагу мілітаризованої митної служби, з якою протягом останніх років пов’язується багато скандалів та проблем.

Затверджена Урядом постанова передбачає поділ Державної фіскальної служби на Державну податкову службу та Державну митну службу, які будуть функціонувати як окремі органи. Діяльність цих двох структур буде координуватися та спрямовуватися Урядом через Міністра фінансів так само, як зараз це відбувається з ДФС. У свою чергу, ДФС як юридична особа припинить своє існування.

Повноваження двох органів будуть аналогічні до повноважень ДФС, проте більш спеціалізовані. Так, Державна податкова служба займатиметься такими питаннями: — адміністрування податків, зборів, інших загальнообов’язкових платежів; — облік платників податків, контроль за поданням платниками податкової звітності, сплатою податків, ЄСВ; — ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів; — проведення податкових перевірок, донарахування податкових платежів, стягнення податкового боргу, боротьба з податковими правопорушеннями; — надання послуг електронного цифрового підпису тощо.

У свою чергу, Державна митна служба матиме повноваження в таких сферах: — митний контроль за правильністю визначення митної вартості товару, сплатою митних платежів під час переміщення товару через митний кордон України, митне оформлення, класифікація товарів, які переміщуються; — боротьба з митними правопорушеннями, оформлення протоколів про порушення митних правил; — взаємодія з митними органами іноземних держав тощо.

Державна фіскальна служба існуватиме та діятиме до завершення усіх процедур з утворення нових органів. Протягом 2 місяців з моменту прийняття постанови Мінфін має подати на затвердження Уряду положення про нові органи. Після того розпочнеться процедура призначення керівництва органів, поділу майна тощо. Тому нові структури почнуть роботу не раніше весни цього року. До того часу всю податкову звітність, листи, скарги, звернення слід направляти до ДФС.

Що зміниться для платників податків в частині взаємодії з фіскальними органами? Платникам не потрібно вносити зміни до облікової інформації, ще раз направляти документи до податкових органів, які подані в період функціонування ДФС. Проте й контролюючі органи після реорганізації не втратять право провести податкову перевірку, надіслати податкове повідомлення-рішення, податкову вимогу, стягнути податковий борг чи завершити інші процедури, розпочаті в період роботи ДФС. Разом з тим, зміниться, наприклад, суб’єкт, до якого оскаржуються податкові повідомлення-рішення чи інші рішення контролюючих органів у межах адміністративної процедури. Замість ДФС цим суб’єктом стане один із новоутворених органів залежно від компетенції. Про реквізити нових органів потрібно пам’ятати й під час підготовки звернень, скарг, подачі процесуальних документів до суду тощо.

До початку роботи новоутворених органів усі скарги, позовні заяви, інші процесуальні документи необхідно подавати до суду із зазначенням реквізитів ДФС, після переходу прав та обов’язків до новоутворених органів – із зазначенням реквізитів цих органів. Якщо правонаступництво відбулося у ході розгляду справи, то суд відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України допускає заміну ДФС України на новоутворені органи на будь-якій стадії розгляду справи. За процедурою це відбувається аналогічно до того, як у свій час Державна митна служба була замінена на Міністерство доходів і зборів. У свою чергу, всі дії, вчинені до заміни ДФС на новий орган, є обов’язковими для правонаступника. Процесуальні норми зобов’язують суд зупинити провадження у справі в разі поділу органу державної влади до встановлення правонаступника такого органу. Заміна одного органу іншим може бути здійснена судом за клопотанням сторони шляхом постановлення ухвали. Для підтвердження факту правонаступництва суду достатньо дослідити відповідну постанову Кабміну.

Платники після поділу не будуть позбавлені можливості оскаржувати дії, рішення ДФС чи стягувати з контролюючих органів завдану шкоду, подаючи відповідні позовні заяви до суду проти правонаступників. Відповідно до положень Цивільного кодексу України юридична особа — правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи – правонаступника. Тобто Державна митна служба відповідатиме за зобов’язаннями, які стосуються діяльності ДФС у митній справі, а Державна податкова служба – за зобов’язаннями з питань оподаткування та інших сфер, що входять до компетенції цього органу. Рішення суду, яке набрало законної сили, є так само обов’язковим для правонаступників, як і для ДФС.

Що стосується виконання судових рішень, то відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України в разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Суд розглядає подання/заяву з цього приводу протягом десяти днів з дня подачі заяви заінтересованої особи (подання державного виконавця). Те саме стосується і виконавчих листів, коли необхідно замінити боржника чи стягувача до відкриття виконавчого провадження. Наприклад, в одній зі справ Окружний адміністративний суд міста Києва постановив ухвалу, замінивши реорганізоване управління державного органу на правонаступника.

Опубліковано: «Юридична Газета», №6, 5 лютого 2019 р.

Автор: Viktor Hrabovskyi

Источник: https://www.lexology.com/library/detail.aspx?g=fec7f1d9-49ee-444b-93a0-24b6fd99e4b1&utm_source=lexology+daily+newsfeed&utm_medium=html+email+-+body+-+general+section&utm_campaign=lexology+subscriber+daily+feed&utm_content=lexology+daily+newsfeed+2019-02-14&utm_term=

 

You may also like