Валютний контроль по-новому: що змінилося?

В настоящей статье содержится анализ некоторых новелл украинского законодательства о валютном контроле. В частности и особенности, система валютного контроля заменена валютным надзором; отменены требования по регистрации кредитов/займов от нерезидентов; изменен режим ответственности за нарушение установленного срока расчетов по экспортно-импортным операциям, а также расширены основания приостановки начисления пени; отменены индивидуальные лицензии НБУ. В главное — изменен основной принцип с «дозволено все, что прямо предусмотрено законом», на «дозволено все, что прямо не запрещено законом». Причем автор отмечает, что новая система валютного регулирования предусматривает около двух десятков послаблений, которые имеют эффект облегчения ведения бизнеса и улучшения инвестиционной привлекательности Украины.  

Вже майже місяць 2019 р. українці живуть за новими правилами валютного регулювання, що тепер регулюються Законом України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018 р. (далі — Закон про валюту). Цей Закон замінив собою розгалужену сисему нормативно-правових актів, яка існувала раніше, ставши центром такого регулювання. Втратив чинність Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993 р., Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994 р., а також низка інших підзаконних нормативно-правових актів з питань платіжної дисципліни, повернення в Україну валютних цінностей тощо. Варто зазначити, що внесення принципових змін у систему валютного регулювання було запланованим та очікуваним кроком, продиктованими вимогами Європейського Союзу, які були висунуті раніше. Підписана Угода про асоціацію між Україною та ЄС вимагала адаптації українського законодавства до Директиви Ради ЄС 88/361/ЄЕС «Щодо імплементації ст. 67 Договору» від 24.06.1988 р. (вільний рух капіталу) та має на меті зняття будь-яких заборон в обмеженні руху капіталу, що здійснюється між громадянами, які постій но проживають у державах-членах. Закон про валюту декларує значну лібералізацію валютних операцій та руху капіталу. Проаналізуємо деякі з цих змін.

№1
Змінено основний принцип з «дозволено все, що прямо передбачено законом» на «дозволено все, що прямо не заборонено законом», тобто Закон про валюту передбачає можливість здійснення будь-яких валютних операцій, які не заборонені чинним україн ським законодавством.

№2
Змінено валютний контроль на валютний нагляд як систему заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб’єктами валютних операцій та уповноваженими установами валютного законодавства. Покладено початок переходу від системи тотального валютного контролю за кожною операцією до валютного нагляду, побудованого за принципом «більше ризиків — більше уваги, менше ризиків — менше уваги». Постановою правління Національного банку України від 03.01.2019 р. №13 було затверджено «Положення про валютний нагляд» (далі — Постанова №13), де пп. 4, 5 визначено, що Національний банк та уповноважені установи здійснюють валютний нагляд в Україні з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству України, враховуючи ризик-орієнтований підхід. При цьому валютний нагляд організовує Національний банк за уповноваженими установами шляхом проведення виїзних та невиїзних перевірок уповноважених установ, їхніх структурних підрозділів, а також застосування до них заходів впливу, що відповідають порушенням, у разі виявлення порушень валютного законодавства. Серед видів заходів впливу, які застосовуються до установ, варто виділити такі: письмове застереження (п. 19 Постанови №13); рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення установою окремих видів валютних операцій, зупинення ліцензії (п. 24 Постанови №13); штраф за кожен вид порушення вимог валютного законодавства (п. 42 Постанови №13).

№3
Скасовано вимоги щодо реєстрації кредитів/позик в іноземній валюті, укладених з нерезидентами. До внесення відповідних змін фактичне одержання коштів за договорами позики було можливим лише після реєстрації в Національному банку чи змін до них в порядку, встановленому «Положенням про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам», затвердженим постановою правління НБУ від 17.06.2004 р. №270 (далі — Положення №270), що створювало певні перешкоди для ведення бізнесу (наприк лад, неможливість конвертувати торгову або іншу заборгованість перед нерезидентами в позику). Відповідно до останніх змін, після прийняття «Положення про порядок надання банками Національному банку України інформа ції щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобо в’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками», затвердженого постановою правління Національного банку України від 02.01.2019 р. №6 (далі — Постанова №6), суб’єкти валютних операцій, які не зобо в’язані проводити реєстрацію кредитних договорів, будуть зобо в’язані лише надавати інформацію про їхні валютні операції уповноваженим установам, через які здійснюються такі валютні операції. З 07.02.2019 р. обслуговування банками операцій резидентів за договорами, що передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами (позиками) (далі — договори), здійснюється враховуючи наступне:
• реєстрація договорів, яка була здійснена Національним банком України (реєстраційні свідоцтва, що були видані Національним банком України резидентам-позичальникам) у період до 07.02.2019 р., втрачає чинність;
• банки зобов’язані надавати інформацію щодо договорів в електронній формі до автоматизованої інформаційної системи Національного банку України «Кредитні договори з нерезидентами» (далі — Інформаційна система) з 10:00 07.02.2019 р. та враховуючи вимоги Постанови №6;
• інформація щодо договорів, яка згідно з Положенням №270 надавалася банками до Національного банку України з метою реєстрації договорів (внесення змін до реєстрації договорів) та міститься в електронному реєстрі повідомлень про договори, що ведеться засобами спеціального програмного забезпечення Національного банку України щодо реєстрації договорів (далі — Реєстр), станом на 10:00 07.02.2019 р. переноситься в автоматизованому режимі до облікових записів Інформаційної
системи (зі збереженням номера й дати запису, що відповідає договору в Реєстрі, для облікового запису, що відповідає цьому договору в Інформаційній системі);
• у разі потреби банк вносить зміни/уточнення до інформації щодо договорів, яка була в автоматизованому режимі відповідно Постанови №6;
• якщо в Інформаційній системі немає облікового запису, що відповідає договору, реєстрація якого підтверджувалася реєстраційним свідоцтвом (з додатками у разі їх
наявності) у паперовій формі, що було видане Національним банком України резиденту-позичальнику та станом на 06.02.2019 р. залишалося чинним, банк вносить інформацію щодо такого договору (з посиланням на номер і дату такого реєстраційного свідоцтва) до Інформаційної системи не пізніше дня проведення валютної операції за цим договором через цей банк.

№4
Скасовано законодавчо визначені граничні строки здійснення розрахунків за експортно-імпортними операціями. Донедавна зарахування виручки в іноземній валюті від експорту продукції, поставки товару за імпортними операціями на умовах відстрочення поставки мало бути здійснене протягом 180 календарних днів з дати митного оформлення товару (у разі експорту товару), підписання акту прийому-передачі (у разі експорту робіт, транспортних послуг) або здійснення авансового платежу (у разі імпорту товару, робіт чи послуг). Порушення зазначених строків тягнуло за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, але не більше ніж сума неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) (ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994 р. втратив чинність 07.02.2019 р.). Підстави для зупинення нарахування пені:
• прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами;
• продовження таких строків центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики (Мінекономіки) у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення;
• перебіг зазначених строків зупинявся на весь період дії форс-мажорних обставин, підтверджених довідкою Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору, та поновлювався з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Згідно зі ст. 12 Закону про валюту, у разі наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України та виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, Національний банк України має право запровадити такий захід захисту як обмеження строку здійснення розрахунків за експортно-імпортними операціями. Таке обмеження строку здійснення розрахунків за експортно-імпортними
операціями як захід захисту може бути запроваджений на строк не більше ніж 6 місяців та надалі продовжений на строк не більше ніж 6 місяців. Загальний строк заходів захисту не може перевищувати 18 місяців протягом 24 місяців, починаючи з першого дня запровадження заходу захисту. Наразі єдиним видом відповідальності за порушення встановленого як заходу захисту граничного строку здійснення розрахунків за експортно-імпортними операціями є нарахування пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3% від суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) в національній валюті у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором) (контрактом) у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій в національну валюту
за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суму неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч. 5 ст. 13 Закону про валюту).

№5
Розширено підстави для зупинення нарахування пені: виникнення форс-мажорних обставин, прийняття позовної заяви до провадження міжнародним комерційним арбітражем або прийняття уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення заборгованості на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку (наприклад, через нотаріуса) (ч. 6, 7 ст. 13 Закону про валюту). Орім того, постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 р. №104 затверджено «Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених
Національним банком України» (далі — Порядок №104). Відповідний висновок може видавати Мінекономрозвитку за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, а саме:
• під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виробничої кооперації;
• під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) консигнації;
• під час виконання зовнішньекономічних договорів (контрактів) у будівництві;
• під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) тендерної поставки;
• під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) гарантій ного обслуговування;
• під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів;
• під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання товарів спеціального призначення — операціями з міжнародних передач товарів військо
вого призначення та подвійного використання.
Строк продовження розрахунків за окремими операціями з експорту а імпорту товарів визначається індивідуально в кожному конкретному випадку, але обчислюється після одержання Мінекономрозвитку документів (п. 6 Порядку №104).

№6
Скасовано індивідуальні ліцензії Національного банку. Згідно з раніше чинним законодавством, існувала заборона населенню мати валютні рахунки в закордонних
банках без індивідуальної валютної ліцензії Національного банку. Протягом останніх років Національний банк лібералізував вимоги щодо отримання індивідуальних
ліцензій фізичними особами, які не є суб’єктами підприємницької діяльності. Зокрема, не потребувало ліцензії відкриття рахунків за кордоном, розміщення на ньому
коштів з джерелом походження за межами України (наприклад, зарплати, стипендії), а також здійнення з цих коштів інвестицій, запроваджувався спрощений порядок одержання ліцензій на суму до 50 тис. доларів США шляхом видачі електронних ліцензій. Наразі скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції. Їх замінить
система е-лімітів (2 млн євро/рік для юридичних осіб, 50 тис. євро/рік для фізичних осіб).

Загалом, нове валютне регулювання передбачає близько двох десятків послаблень, які мають полегшити ведення бізнесу та поліпшити інвестиційну привабливість України. У межах цієї статті ми розглянули лише деякі з них. Основна мета Національного банку України — зняття всіх наявних обмежень та перехід до режиму вільного руху капіталу, який стане підґрунтям для полегшення ведення бізнесу та інвестиційного клімату в Україні, припливу іноземного капіталу, стійкого економічного зростання. Поки що зарано робити якісь висновки з цього питання. В майбутньому найбільш показовими стануть саме темпи поліпшення макроекономічних та фінансових умов в Україні.
Автор: О. ДУХОВНА

Источник: Юридична Газета. 2019. № 11. С. 36 — 37.

You may also like