Повернення сплаченого судового збору в господарському процесі: Проблемні аспекти практики

В статье раскрываются основания для возврата уплаченного судебного сбора в хозяйственном процессе, порядок его возврата, а также другие вопросы, связанные с возвратом судебного сбора. Причем автор дает свои рекомендации о том, как практически избежать серьезных проблем с возвратом судебного сбора.

Статья сопровождается мнениями экспертов:

– Державна казначейська служба України може не одразу перерахувати гроші на Ваш рахунок – публикация, в которой детально рассматриваются отношения по поводу возврата судебного сбора, складывающиеся между плательщиком сбора и Государственным казначейством Украины.

– Складнощів зазвичай не виникає – публикация, в которой подробно описывается порядок возврата уплаченного судебного сбора, когда исковое заявление в суд не подавалось.

– Процедура повернення суми судового збору досить складна та тривала – публикация, посвященная практическим вопросам, связанным с возвратом уплаченного судебного сбора, в особенности, в случае когда исковое заявление в хозяйственный суд не подавалось.

– Боржник намагається мінімізувати або взагалі уникнути судових витрат – публикация, посвященная проблем вопросам, связанным с возвратом уплаченного судебного сбора.

Стягнення заборгованості зазвичай починається з використанням досудових механізмів, проте отримання борж­ником претензії не часто спонукає його до погашення заборгованості. Наступ­ним і єдиним кроком є стягнення за­боргованості в судовому порядку. По­тенційний позивач готує текст позовної заяви, формує доказову базу, сплачує судовий збір і на виконання ст.ст. 56, 57 ГПК України відправляє копії позо­вної заяви та доданих до неї документів боржнику. Після отримання позовної заяви, боржник є значно швидшим у сплаті заборгованості і часто він, піс­ля отримання позовної заяви, добро­вільно погашає заборгованість ще до того, як позивач встиг відправити від­повідний екземпляр до суду.

І ось сума заборгованості погаше­на, проте постає питання, як поверну­ти вже сплачений судовий збір. В такій ситуації досить актуальним постає пи­тання практичної реалізації встановле­ної процедури повернення суми спла­ченого судового збору.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума су­дового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3)  відмови у відкритті проваджен­ня у справі;

4)  залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі за­яви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям пози­вача або за його клопотанням) ;

5) закриття провадження у справі.

Наведений вище перелік є вичерп­ним, проте законодавчо не врегульо­вано повернення суми сплаченого су­дового збору у випадку, якщо позовна заява до суду не подавалась, тобто су­довий збір було сплачено, але боржник погасив заборгованість до звернення позивачем до суду.

За відомою раніше процедурою з ме­тою повернення судового збору, необ­хідно було звернутися з заявою в до­вільній формі до господарського суду, на користь якого сплачувався судовий збір. До заяви необхідно додати ори­гінал платіжного документа, а саме: квитанцію, фіскальний чек чи платіж­не доручення, які підтверджують сплату судового збору. Після отримання заяви з додатком судом розглядаються надані документи, перевіряється факт зара­хування коштів на рахунок, визначе­ний для сплати судового збору, та факт того, що заявник дійсно з позовною за­явою до суду не звертався. За результа­тами проведеної перевірки заявникові надається відповідна довідка та оригі-

«ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ НЕ МАЄ ПРАВА НАДАВАТИ ПОГОДЖЕННЯ ПРО ПОВЕРНЕННЯ КОШТІВ БЕЗ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДСУТНОСТІ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ ТА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЗАРАХУВАННЯ КОШТІВ ДО ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ»

нал платіжного документа, на зворот­ній стороні якого робиться запис про видачу зазначеної довідки, завірений підписом голови суду та скріплений пе­чаткою суду. Довідку з оригіналом пла­тіжного документа можна отримати особисто або поштою.

З отриманою довідкою та оригіна­лом платіжного документа з відміткою суду, заявник звертається до відповід­ного Територіального управління Дер­жавної судової адміністрації України для отримання подання до відповідного органу Державної казначейської служ­би України. При цьому ТУ ДСА України залишає у себе довідку та надає заяв­нику подання до Управління Держав­ної казначейської служби України та оригінал платіжного документа, на зво­ротній стороні якого робить запис про видачу подання, завірений підписом на­чальника ТУ ДСА України та скріпле­ний печаткою.

Надалі заявник з поданням та оригі­налом платіжного документа про спла­ту коштів з відповідними записами на зворотній стороні звертається з заявою до відповідного Управління Державної казначейської служби України для на­писання заяви про повернення коштів з бюджету, в якій заявник вказує спосіб повернення коштів. До заяви та подан­ня заявником також додається оригі­нал платіжного документа про сплату коштів, що повертаються, з відповід­ними записами на зворотнш стороні.

У зазначеному вище випадку ор­ган Державної казначейської служби України здійснює повернення коштів з рахунків визначених для сплати су­дового збору в порядку, передбачено­му наказом Державної казначейської служби України від 10.12.2002 р. № 226. Роз’яснення щодо застосування такого порядку повернення коштів надано Дер­жавною судовою адміністрацією в Листі № 11-3740/12 від 07.07.2012 року.

Проте останнім часом поширеною є ситуація, коли під час звернення до господарського суду для отримання до­відки, апарат суду відмовляє у наданні такої довідки, мотивуючи таку відмо­ву тим, що, по-перше, у ч. 1 ст. 7 Зако­ну України «Про судовий збір» наведе­но вичерпний перелік випадків, у яких сплачена сума судового збору поверта­ється за ухвалою суду, а по-друге, слід звертати увагу, що згідно з підпунктом 5.3 пункту 5 Постанови Пленуму Ви­щого господарського суду України від 21.03.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Гос­подарського процесуального кодексу України» до нормативного врегулю­вання порядку повернення сплаченої суми судового збору в разі неподання до господарського суду заяви чи скарги у останнього відсутні визначені законом підстави для видачі процесуальних чи будь-яких інших документів щодо по­вернення з державного бюджету Укра­їни відповідних сум.

Хоча правові підстави для такої від­мови є сумнівними при отриманні та­кої відповіді та за відсутності довідки від господарського суду, повернення судо­вого збору ускладнюється. На сьогодні єдиним практичним механізмом реа­лізації права на повернення суми спла­ченого судового збору у разі відмови господарського суду видати відповід­ну довідку є звернення до Державної судової адміністрації із заявою про на­дання подання про повернення зарахо­ваної до бюджету суми судового збору, позовна заява по якій не подавалась. До такої заяви необхідно додати оригінал платіжного доручення, завірену ксерокопію заяви до господарського суду про видачу довідки та завірену ксерокопію відповіді господарського суду про від­мову в поверненні коштів.

Враховуючи те, що Державна судо­ва адмшістрація не має права надавати погодження про повернення коштів без підтвердження відсутності звернення до суду та підтвердження зарахування ко­штів до державного бюджету, Державна судова адмшістрація самостійно, після отримання заяви про надання подан­ня, звертається до господарського суду із запитом про надання інформації про наявність звернення окремих юридич­них осіб до господарського суду зі спла­тою відповідної суми судового збору та до казначейства із запитом про надан­ня підтвердження щодо зарахування коштів до державного бюджету.

Після отримання відповідей із суду та казначейства, Державна судова адміністрація надає документ, у якому зазначає, що вважає за можливе повернення коштів сплаченого судового збору згідно з платіжним дорученням, що були сплачені до Державного бюджету України. Вказаний документ не є поданням, оскільки подання може видаватися державною судовою адміністрацією лише у випадку отримання довідки з господарського суду, проте такий документ на сьогодні приймається казначейством для підтвердження необхідності та можливості повернення коштів.

Отже, після отримання листа Державної судової адміністрації необхідно звернутись до територіального управління казначейства із заявою про повернення коштів, у якій вказати наступну інформацію: обставини щодо сплати судового збору та відсутності факту подачі позовної заяви до суду, порядок, згідно з яким заявник просить повернути кошти (Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений Наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 р. № 226), інформацію згідно з Листом

“ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПРОВЕДЕНОЇ ПЕРЕВІРКИ ЗАЯВНИКОВІ НАДАЄТЬСЯ ВІДПОВІДНА ДОВІДКА ТА ОРИГІНАЛ ПЛАТІЖНОГО ДОКУМЕНТА, НА ЗВОРОТНІЙ СТОРОНІ ЯКОГО РОБИТЬСЯ ЗАПИС ПРО ВИДАЧУ ЗАЗНАЧЕНОЇ ДОВІДКИ, ЗАВІПЕНИЙ ПІДПИСОМ ГОЛОВИ СУДУ ТА СКРІПЛЕНИЙ ПЕЧАТКОЮ СУДУ”

Державної судової адміністрації, та вказати, в якому порядку заявник просить повернути кошти і в якій сумі, а також всі необхідні реквізити (повне найменування, банківські реквізити заявника). До заяви до казначейства необхідно додати оригінал листа Державної судової адміністрації та оригінал платіжного доручення.

Повернення коштів здійснюється після отримання погодження відповідними відділами казначейства і триває не більше 10 днів.

Слід також відмітити, що для полегшення можливої процедури повернення судового збору необхідно завжди ретельно та повно зазначати призначення платежу при сплаті судового збору.

Автор: І. Романець

Источник: Юридична Газета. – 2013. – № 35-36. – С. 28.

Питання повернення сплаченого су­дового збору платнику є дуже тонким. Потрібно знати та зважати на декіль­ка нюансів. Так, слід чітко розмежува­ти: чи повернення сплаченого судового збору відбувається за ухвалою суду, від­повідно до ст. 7 Закону України «Про су­довий збір», де зазначено перелік підстав, за яких повертається судовий збір, чи ж повернення судового збору відбуваєть­ся з інших підстав.

Розглянемо ситуацію – повернення сплаченого судового збору без подання позову до суду, оскільки боржник спла­тив суму боргу, що не підпадає під пере­лік, визначений ст. 7 Закону України «Про судовий збір». У даному випадку потріб­но керуватися Порядком повернення ко­штів, помилково або надміру зарахова­них до державного та місцевих бюджетів (далі-Порядок), затвердженого наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226, зареєстро­ваного в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за № 1000/7288 (із змінами та доповненнями) та Бюджет­ним кодексом України (далі – Кодекс). Відповідно до ст. 45 Кодексу повернен­ня надмірно сплачених грошових коштів здійснює Державна казначейська служ­ба України. Тобто платник судового збо­ру за бажання його повернення повинен звернутися з заявою до Державної казна­чейської служби України.

Відповідно до Порядку Заява про по­вернення коштів з бюджету, яка подаєть­ся до відповідного органу Державного казначейства України, складається плат­ником в довільній формі з обов’язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, наймену­вання (П. І. Б.) платника, ідентифікацій­ного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника подат­ків з ДРФО, або серії та номера паспор­та (для фізичних осіб, які через свої ре­лігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера об­лікової картки платника податків та офі­ційно повідомили про це відповідний ор­ган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), адреси та номера контактного телефону одержувача, рек­візитів рахунку одержувача коштів, суми платежу, що підлягає поверненню. До за­яви подається копія платіжного доручен­ня, яким було сплачено судовий збір до державного бюджету України.

Згідно з вимогами законодавства щодо умов повернення судового збору можна порекомендувати завжди зберігати пла­тіжні доручення чи їх копії, як доказ того, що Ви дійсно сплачували судовий збір. Оскільки законодавство, фактично, не вимагає доказів того, що позовна заява дійсно не подавалась, так і Ви не можете надати таких доказів самостійно, у заяві потрібно дуже ретельно та чітко розпи­сати всю ситуацію, яка призвела до спла­ти судового збору та неподання позовної заяви до суду. Також варто подати запит до канцелярії господарського суду, за під­судністю якого мала б розглядатися спра­ва, щоб надати для казначейської служ­би підтвердження господарського суду, про те, що спір між Вами та боржником не розглядається та позовна заява не по­давалась. Відповідно до Порядку грошові кошти можуть бути повернені, як в безготівковій формі, так і в готівковій, на­приклад, фізичній особі – підприємцю. Повернення грошових коштів відбуваєть­ся через 5 робочих днів з моменту отри­мання Казначейською службою заяви на повернення грошових коштів. Потрібно бути готовим до того, що доведеться че­кати відповіді або повернення грошей. З іншюго боку, завжди можна оскаржити дії казначейської служби в суді.

Автор: О. Виноградов

Источник: Юридична Газета. – 2013. – № 35-36. – С. 29.

Жодних складнощів при повернен­ні сплаченого судового збору у випадку, якщо позовна заява до суду не подава­лась зазвичай не виникає.

До господарського суду, на рахунок якого було сплачено судовий збір, необ­хідно подати заяву з проханням повер­нути особі, яка його сплатила, грошові кошти, які були помилково сплачені за платіжним документом на рахунок, ви­значений для сплати судового збору.

При цьому в заяві вказується назва платіжного документа, його дата, номер та назва кредитної установи, через яку сплачені кошти, та додається його оригі­нал. Також у заяві зазначається, що з по­зовною заявою до суду особа, яка сплати­ла судовий збір, не зверталась.

Від господарського суду надходить стандартна відписка про те, що на сьо­годні питання повернення сплаченого судового збору у випадку, якщо позовна заява до суду не подавалась, достатньо не врегульовано, стаття 7 ЗУ «Про судо­вий збір» такої підстави не передбачає, та пропонується звернутись заявнику до відповідного територіального управлін­ня Державної судової адміїнстрації. Ра­зом з відповіддю заявнику повертаєть­ся оригінал платіжного документа про сплату судового збору.

У свою чергу, до територіального управління ДСА подається заява з прохан­ням надати відповідне подання до органу Державної казначейської служби України про повернення судового збору. В заяві, адресованій ДСА, також слід вказати на­зву платіжного документа, його дату, но­мер та назву кредитної установи, через яку були сплачені кошти, та додати його ори­гінал. Крім того, не зайвим буде доклас­ти і копію відповіді господарського суду.

Після отримання з відповідного тери­торіального управлпшя ДСА зазначено­го подання, слід подати до відповідного органу Державної казначейської служби

України заяву, в якій вказати рахунок, на який слід повернути кошти. До заяви, адресованої органу казначейської служ­би, обов’язково додається оригінал пла­тіжного документа та оригінал подання територіального управління ДСА

Лише після цього кошти будуть по­вернуті платнику на зазначений в його заяві рахунок. Строк проходження всіх процедур 60-70 днів. Успіху!

Автор: А. Авторгов

Источник: Юридична Газета. – 2013. – № 35-36. – С. 29.

Іноді виникають ситуації, коли після підготовки позовної заяви та сплати судового збору за подання позову боржник погасив заборгованість. Відтак, уже немає підстав для звернення до суду, а разом з тим і не­має можливості стягнути судові витрати з боржника. В такому випадку для повер­нення суми сплаченого судового збору слід керуватись нормами Порядку повернення коштів помилково або надміру зарахова­них до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002р. № 226 (із змінами і доповненнями).

Повернення коштів здійснюється ор­ганами Державного казначейства Укра­їни за поданням органів, що контролю­ють справляння надходжень бюджету. У відносинах щодо сплати судового збору таким органом є відповідне територіаль­не управління Державної судової адміні­страції України.

На практиці це виглядає таким чином. У суді, до якого ви планували подавати по­зов, необхідно отримати довідку про від­сутність у провадженні суду справи між вашим підприємством та боржником. Далі слід звернутися в територіальне від­ділення Державної судової адміністрації України з заявою щодо обґрунтування не­обхідності повернення коштів з бюджету, довідкою з суду, оригіналом платіжного доручення, випискою з Єдиного держав­ного реєстру, довіреністю, якщо з відпо­відною заявою звертається не керівник особисто, а іншіа особа, а також докумен­том, що підтверджує особу.

На підставі перелічених документів ДСА видає наручно або надсилає поштою заявнику подання (розпорядження) про повернення помилково зарахованих до бюджету коштів. З цим поданням, зая­вою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахунко­вого документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує пе­рерахування коштів до бюджету ви пря­муєте в районне управління Державно­го казначейства. В цій заяві обов’язково зазначити причини повернення коштів з бюджету, найменування платника, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, адресу та номер контактного телефону, суму пла­тежу, що підлягає поверненню, спосіб пе­рерахування коштів з бюджету – у безго­тівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів або готівкою шляхом оформлення чека чи поштовим переказом на адресу, визначену в цій заяві. При поверненні коштів готівкою платник може в заяві визначити довірену особу для отримання коштів. У такому випадку до заяви платника додається копія довіреності на отримання коштів довіреною особою, завірена в установленому порядку, та копія паспорта довіреної особи. Зазвичай у органах Державного казначейства є зразки таких заяв.

Як бачимо, процедура повернення суми судового збору досить складна, тривала, однак чітко регламентована чинним законодавством. Тому рекомендуємо не втрачати терпіння, запастись необхідними документами і чітко слідувати вимогам закону.

Автор: Л. Петрова

Источник: Юридична Газета. – 2013. – № 35-36. – С. 29.

На практиці трапляються випадки, коли подача позову до суду спонукає боржника виконати своє грошове зобов’язання. Цілком зрозуміло, що боржник, розуміючи безспірність заявлених вимог, намагається мінімізувати або взагалі уникнути судових витрат.

Корисним з точки зору права є застосування Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 2 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результату вирішення спору. Зазначена норма є процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Тобто задоволення позову боржником самостійно після позовної заяви не звільняє останнього від обов’язку сплати судового збору за умови, що несприятливі наслідки, які стали причиною звернення до суду, настали в результаті неправомірних дій особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав та законних інтересів іншої особи (зокрема ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Необхідність повернення сплаченого судового збору досить часто є причиною для подальшого розгляду справи по суті навіть після усунення відловідачем усіх порушень (наприклад, сплата боргу за договором), оскільки відмова від позову в порядку статті 80 ГПК не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Я завжди раджу не залишати питання щодо повернення судового збору на вирішення суду та подавати відповідне клопотання або заяву про повернення сплаченої суми судового збору.

Автор: Р. Чумак

Источник: Юридична Газета. – 2013. – № 35-36. – С. 29.