Мальтійський офшор: привабливість і регулювання

В статье детально рассматривается налоговое законодательство Мальты как чрезвычайно привлекательной офшорной юрисдикции. Автор дает конкретные рекомендации по оптимизации налогообложения и приводит цифровой пример для иллюстрации механизма налоговой оптимизации. Из содержания статьи можно прийти к заключению, что Мальта не является классической офшорной, а, скорее, низконалоговой юрисдикцией, однако правовое поле в этой юрисдикции весьма благоприятно для учреждения и развития бизнеса нерезидентов.

Статья сопровождается комментариями специалистов:

– Підписання конвенції з Мальтою дещо змінить ситуацію – публикация, в которой анализируются стратегии украинского бизнеса, меняющиеся в результате вступления в силу украинско-мальтийской конвенции об избежании двойного налогооболожения.

– Мальта, зазвичай, є ланкою ланцюга, а не його закінченням – публикация, посвященная обзору бизнес-процессов, которые ожидаются в результате вступления в силу украинско-мальтийской конвенции от 04.09.2013.

– Налоговый режим Мальты благоприятен для иностранных инвестиций – комментарий, в котором подробно изложены преимущества Мальты как юрисдикции, где правительство проводит политику поощрения иностранных инвестиций, в частности, путем возмещения корпоративного налога.

Відомо, що гнучкість і ліберальність законодавства офшорних зон дозволяють розвивати нетрадиційні форми ведення бізнесу, водночас як на внутрішніх ринках пропозиція фінансових послуг обмежена або припускає безліч бюрократичних процедур. Крім того, на внутрішньому ринку істотно вищий рівень ризику, натомість як на міжнародному завжди можливо знайти послугу, яка дійсно необхідна.

Так, нещодавно відбулися зміни у податкових відносинах між Україною та Кіпром. А це вплинуло на низку фактовів щодо обрання юрисдикції ведення бізнесу.

До однієї з офшорних зон відноситься за своєю правовою природою Мальта. А днями між урядами України та Мальти було підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування. Цей факт не залишився поза увагою українського бізнесу.

Варто зазначити, що договори про уникнення подвійного оподаткування передбачають вирішення цієї проблеми в такий спосіб:

1. У текстах договорів дається розмежування податкової юрисдакції стосовно суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, визначається коло юридичних і фізичних осіб, які підпадають під дію певного договору, а також спосіб урегулювання подвійного оподатку­вання, який гарантує зниження податкування який гарантує зниження податкових витрат для таких осіб.

2. З метою уникнення дискриміна­ції платників податків рівень внутріш­нього оподаткування приводиться у відповідність до рівня оподаткування іноземної держави – учасниці договору.

3.  До тексту договору вводяться пункти про порядок обміну інформацією і про взаємини між податковими
відомствами в процесі боротьби з ухиленням від сплати податків.

4.  Розроблено спеціальну процедуру вирішення спірних питань і конфлік­тних ситуацій у сфері оподаткування із залученням за необхідності судових інстанцій.

Мальта стала членом Євросоюзу, і недавні поправки до податкового за­конодавства країни (після укладення угоди з ЄС) зміцнили її позицію як над­звичайно привабливої юрисдикції для інвесторів, які хотіли б використову­вати Мальту як основну базу для своєї міжнародної діяльності.

Податкова ставка на дохід у держа­ві становить 35%. Проте законодавчо передбачена можливість повертати в сердньому від 5/7 до 6/7

Днями між урядами України та Мальта було підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування. Цей факт, а також нещодавні поправки до мальтійського податкового законодавства, привернули до себе увагу українського бізнесу

сплаченого податку протягом місяця з дати оплати податку. Тому для торговельних компаній податок може становити 5%, а для інвестиційних холдингових структур 6-6,5%.

Розподіл податку на дохід на різні податкові рахунки – дуже важлива особливість мальтійських компаній. Саме згідно з нею визначається розмір компенсації акціонерам мальтійських компаній при розподілі прибутків.

Корпоративний податок на Мальті становить 35%, проте акціонери мальтійської-компанії мають право на повернення податків у розмірі:

– 6/7 загальної суми сплаченого активного податку, тобто ставка сплаченого на Мальті податку становитиме 5%;

– 5/7 від загальної суми сплаченого пасивного податку, як результат максимальна ставка сплаченого на Маль­ку становить 10%.

Пасивний дохід – дохід компанії від відсотків або ліцензійних платежів – становить не більше 50% прибутку.

Оскільки на Мальті застосовується система оподаткування з поставленого податку, всі податки, виплачені компанією, приписуються акціонерам у разі розподілу дивідендів, таким чином, податки с­тягуються тільки один раз.

Коли дохід, отриманий від інвестиційних або торгових операцій, розподілений мальтійськими компаніями шляхом дивідендів, податок, сплачений мальтійською компанією, підлягає поверненню за умови, що ці дивіденди розподілені з доходів, віднесених до зарубіжного рахунку, на який нараховується дохід, або до мальтійського оподатковуваного рахунка (тобто діяльність ведеться за межами Мальти). Не підлягають поверненню податки у разі отримання прибутку, одержаного від нерухомості на Мальті.

Для того щоб компанія могла користуватися податковими пільгами, потрібно, аби її засновниками були нерезиденти, а також компанія пови­нна вести свою діяльність за межами Мальти. В іншому випадку вона втра­тить свій пільговий податковий статус.

Типовою при здійсненні торговель­ної діяльності через посередницьку ком­панію на Мальті є схема, в якій беруть участь продавець, покупець (з будь-якої країни ЄС або СНД) і посередник на Мальті. Наприклад, мальтійська по­середницька компанія купує товар за 15 ООО евро. Після цього товар прода­ється за ціною 10 000 евро. Продавець поставляє товар безпосередньо покуп­цеві (із країни ЄС до країни реєстра­ції покупця).

Виходячи з цих даних прибуток до оподаткування становить 10 000 євро. Відповідно податок на прибуток ком­панії-3500 євро.

Наступним кроком є рішення на­правити прибуток, що залишився, на виплату дивідендів акціонерам – 6500 євро. На рівні акціонерів сплачується податок до бюджету на суму 3500 євро, і держава застосовує правило повер­нення 6/7 суми сплаченого податку. У нашому випадку це 3000 євро. Таким чином, сплативши 3500, а повернув­ши 3000 євро, фактично ефективний мальтійський податок становить 500 євро, тобто 5%.

Це приклад застосування умов­ного нарахування податку на прибу­ток компанії, що робить юрисдикцію Мальту привабливою для оптимізації оподаткування за умови виплати ди­відендів власникам бізнесу. У цьому й полягає економічна вигода викорис­тання зазначеної схеми. Згідно з при­кладом з 10 000 євро акціонери ком­панії отримали 9500 євро.

До загальних переваг Мальти від­носиться і висока репутація: Мальта входить до 2-ї групи списку FSF (Форум Фінансової Стабільності), не перебуває в списку ОЕСР та в списку FATF.

Цей факт підтверджує, що Мальта – це не класичний офшор, проте у вправних руках може бути використана як зручний інструмент для ведення бізнесу.

Автор:

В. Бездітний

Источник:

Юридична Газета. – 2013. – № 38. – С. 16 – 17.

Мальту як альтернативу офшорним зонам, які традиційно викорис­товує український бізнес, спеціалісти розглядали вже давно. Дискутування посилилися з кризою банківської сис­теми на Кіпрі, що призвело до заморо­жування частини активів українських бізнес-груп, та після ратифікації нової кіпрської конвенції, яка значно погір­шила можливість оптимізації оподат­кування із використанням найулюбле­нішого в Україні офшору.

Незважаючи на всі переваги Маль­ти (членство в Євросоюзі та Єврозоні, можливість виводити кошти за межі Єв­росоюзу без сплати податків, компен­сація сплачених податків при виплаті прибутків акціонерам, звільнення від оподаткування деяких категорій дохо­дів), за відсутності конвенції про уник­нення подвійного оподаткування вико­ристовувати Мальту як юрисдикцію для створення холдингової чи фінансової компанії було недоцільно, фактично, вона дозволяла економити на податках лише при торговельних операціях та при продажі українських компаній між дво­ма нерезидентами.

Підписання конвенції з Мальтою дещо змінить ситуацію. Після ратифіка­ції угоди український податок при ви­платі дивідендів на користь материн­ської компанії на Мальті становитиме 10% за умови, що її частка в статутно­му капіталі є не нижчою за 20%, роял­ті та проценти підлягатимуть оподат­куванню в Україні за ставкою 10%. На цьому фоні кіпрська конвенція створює переваги лише для боргового фінансу­вання – ставка податку на проценти, що сплачуватиме українські компанії кіпрським позичальникам, станови­тиме лише 2%. Натомість ефективна ставка оподаткування бізнесу на рів­ні Мальти може бути дещо меншою, аніж на Кіпрі, завдяки системі компен­сації податків.

На цьому фоні під час структурування групи українські власники роз­глядатимуть Мальту як один із цікавих варіантів. Проте навряд чи можна очі­кувати, що нова угода призвете до ма­сового переведення холдингових та фі­нансових структур українського бізнесу з Кіпру на Мальту. Зміна юрисдикцій без зрозумілої комерційної потреби ство­рює суттєві податкові ризики. Відтак, без відчутних переваг її необхідно уни­кати.

Автор:

З. Милованова

Источник:

Юридична Газета. – 2013. – № 38. – С. 16.

Початок ділового вересня був озна­менований підписанням 04.09.2013 р. Угоди про уникнення подвійного опо­даткуваннями між Урядами України та Мальти. Цю подію численні ЗМІ назва­ли не інакше як кроками Уряду щодо зменшення кількості виведених з Укра­їни коштів в офшорні юрисдикції. Піс­ля підписання Президентом України за­кону про ратифікацію угоди з Кіпром про уникнення подвійного оподатку­вання та запобігання податковим ухи­ленням на дохід угоду з Мальтою нази­вають наступним кроком у боротьбі з офшорами.

Однак якщо поглянути на ситуацію з практичної точки зору, то для укра­їнських компаній, юристи яких використовують мальтійські компанії в бізнес-процесах, підписана з Мальтою угода не є чимось загрозливим. По-перше, з досвіду підписання та ратифікації аналогічного документа з Кіпром, гандикап у часі для необхідного коригування міжнародної схеми буде більш ніж достатнім. По-друге, Мальта, хоч і є привабливим інструментом для оптимізації оподаткування, але зазвичай є ланкою ланцюга, а не його закінченням, іншими словами, вилучення однієї ланки призведе лише до її заміни іншою. Маленьких острівних фінансових гаваней у світі, як відомо, ще вдосталь.

Використання мальтійського офшору, як і раніше, залишається вигідним для великих транснаціональних компаній у силу можливості зменшити реальний податковий тягар до ставки 5-6% та все ще лояльністю законодавства до валютного контролю.

Ситуація з підписанням Україною Угоди з Мальтою є, на мою думку, відлунням трендового “хрестового походу” проти офшорних юрисдикцій. Через неможливість проведення швидких дій на міждержавному рівні стосовно виключення з переліку офшорних зон тих чи інших суб’єктів упевнений, що українські юристи матимуть вдосталь часу та можливостей для коригування схем міжнародного ведення бізнесу своїх клієнтів.

Автор:

А. Бегменко

Источник:

Юридична Газета. – 2013. – № 38. – С. 16.

Мальта – небольшое островное госу­дарство в Средиземном море, правитель­ство которого, заинтересовано в положи­тельном имидже и развитии финансовой инфраструктуры страны. Подобно Ки­пру, налоговый режим Мальты благопри­ятен для иностранных инвестиций и, в частности для холдинговых компаний. Среди основных преимуществ Мальты перед другими юрисдикциями можно назвать:

  • отсутствие удерживаемого налога на репатриацию;
  • отсутствие правил «недостаточ­ной (тонкой) капитализации» (thin capitalization rules), правил регулиро­вания «контролируемых иностранных компаний» (controlled foreign corporations – CFC rules), особого регу­лирования трансфертного ценообра­зования (transferred pricing);
  • отсутствие налога на капитал и имущество;
  • возможность миграции компа­ний (перемещения существующих оффшорных компаний под юрисдик­цию Мальты);
  • различные правовые формы создаваемых компаний – частные и публичные, фонды и трасты, партнерства, инвестиционные и секьюритизационные компании;
  • членство в ЕС и обширная сеть заключенных соглашений об избежа­нии двойного налогообложения.

На первый взгляд, инвесторам Маль­та может показаться не столь привле­кательной. Однако, несмотря на то, что ставка корпоративного налога до­статочно высокая и составляет 35%, нерезидентные собственники маль­тийских компаний имеют право на по­лное или частичное возмещение упла­ченного налога, что позволяет снизить эффективную ставку корпоративно­го налогообложения до 5-10%, а для холдинговых структур – до 0%.

Согласно законодательству нерезидентным акционерам мальтий­ских компаний предоставляется воз­можность получить возмещение части уплаченного на Мальте корпоративно­го налога, а именно:

-6/7 уплаченного налога на прибыль от торговой деятельности (т.о. эффективная ставка налога соста­вит 5% – наиболее низкая в ЕС);

-5/7 уплаченного налога на прибыль, полученную от пассивных про­центов и роялти (эффективная ставка 10%);

–      2/3 уплаченного налога на прибыль от дивидендов, при отсутствии призна­ков долевого участия (эффективная став­ка 11.67%);

–      и 100% уплаченного налога на прибыль от дивидендов, если компа­ния имеет долевое участие.

Считается, что мальтийская ком­пания имеет признаки долевого учас­тия, если:

1. Непосредственно владеет не ме­нее 10% акций нерезидентной компа­нии; или

2. Имеет преимущественные права (отчуждения, приобретения, рас­поряжения акциями компании); или

3. Владеет акциями других компаний в структуре холдинга, а не в целях тор­говли ценными бумагами.

Кроме того, для получения возв­рата уплаченного налога должно выполняться одно из следующих усло­вий в отношении дочерних компаний:

• Компания должна быть зареги­стрирована или иметь резиденцию од­ной из стран ЕС, либо

• Уровень ино­странного налогообложения компании должен превышать 15%, либо

• Доход компании от полученных процентов и/ или роялти не должен превышать 50% общего дохода компании.

Безусловно, кипрское законода­тельство более простое для понима­ния и применения. В то же время, учитывая свободную от налогообложения репатриацию дивидендов, Мальта выглядит не менее привлекательной для структурирования активов международных холдинговых корпораций. Этот аспект может стать актуальным и для украинского бизнеса в связи с подписанием Конвенции об избежании двойного налогообложения между Мальтой и Украиной которая, на дату написания этого материала, проходит процедуру ратификации в каждой из стран-участниц.

С точки зрения налогообложею доходов, полученных от процентов, на наш взгляд Кипр сохранит за собой пальму первенства. Мальтийская Конвенция, основанная на модельной Конвенции ОЭСР, предусматривает ставку налога на репатриацию процентов аналогично другим европейским государствам – на уровне 10%, в то время как кипрская – всего лишь 2%.

В отношении налогообложения доходов в виде роялти Кипр остается лидером благодаря внутреннему режиму налогообложения и освобождения 80% дохода от распоряжения правами интеллектуальной собственности от налогообложения на Кипре.

Автор:

Л. Голян

Источник:

Юридическая Газета. – 2013. – № 38. – С. 17.

Читайте также