Публикация привлекает повышенный интерес своей актуальностью, поскольку в ней исследуется деофшоризация, а также ее влияние на современные технологии. Особенное внимание автор уделяет автоматическому обмену налоговой информацией и его воздействию на налоговое планирование. Анализируя вопросы международного налогового планирования, автор рассматривает и роль и значение Украины в этом отношении. В заключение автор отмечает, что возник новый рынок, где страны конкурирую друг с другом, – благоприятная среда для инвестирования и ведения бизнеса. Деофшоризація – широкомасштабний процес, який охоплює країни цивілізованого світу та має на меті зменшити негативний вплив наслідків застосування агресивного податкового планування, уникнення оподаткування за високими ставками та суттєвого розмивання податкової бази. Він стосується всіх галузей економіки, але особливо тих, де через об’єктивні причини можна втілювати максимально гнучкі структури (зокрема, ІТ). Країни «Великої двадцятки» є основними рушіями процесу деофшоризації. Вони наголошують на необхідності затвердження єдиних підходів до визначення доходів та застосування правил оподаткування як для багатих, так і для бідних країн, прибираючи таким чином можливість структурування бізнесу (в тому числі ІТ) через низку юрисдикцій, маскування прибутків під
виплату роялті, відсотків за позиками, кредитами тощо. Цим процесом більшою мірою опікується Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка розробила 15 кроків, реалізація яких допоможе країнам подолати негативні практики. Загалом, під деофшоризацією у світі розуміють комплекс заходів, спрямованих на запобігання застосуванню шкідливих податкових практик, нейтралізацію гібридних податкових інструментів, посилення контролю та застосування спеціальних правил до контрольованих іноземних компаній, обмеження розмивання податкової бази за допомогою виплати відсотків, застосування інших фінансових інструментів та правил трансфертного ціноутворення, запровадження ефективного автоматичного обміну податковою інформацією. Всі зазначені заходи мають бути втілені у життя комплексно. Відсутність якогось з інструментів позбавляє можливості реалізації всіх інших у повному обсязі. Об’єктивно, цифрові технології, розробка програмного забезпечення надзвичайно швидко розвиваються та охоплюють інші (традиційні) сфери діяльності. З огляду на те, що продукт (послуги), що генеруються
у цій сфері, не завжди можна легко відстежити. Система компаній, осіб, залучених до виробництва у цій сфері, охоплює увесь світ, а можливість застосування гнучкого структурування (адже немає потреби та вимоги створення юридичної особи в конкретній юрисдикції) створило передумови для юридичного оформлення таких схем. Нікого не дивує, коли команди фахівців, які працюють у межах одного проекту, базуються в Україні, Індії та Польщі, замовником послуг виступає компанія із США, а
виконавцем – компанія на Кіпрі, яка наймає відповідних фахівців. При цьому проміжних ланок між виконавцем та розробниками зазвичай набагато більше.
На що звернути увагу
Кроки BEPS (а саме кроки 4, 5 та 12) охоплюють розробку універсальних правил для вдосконалення оподаткування так званих пасивних доходів за заниженими податковими ставками (запобігання агресивному податковому плануванню та шкідливим податковим практикам). Виплата роялті – один з найпоширеніших способів виведення грошових коштів з однієї юрисдикції в іншу в ІТ, на рівні з виплатою відсотків за кредитами, позиками. План BEPS визначає спеціальні податкові режими, які застосовуються до об’єктів авторського права, шкідливими податковими практиками. У нещодавно оприлюдненому оновленому звіті ОЕСР щодо шкідливих податкових практик скасовуються та переглядаються правила у «сприятливих» юрисдикціях, запроваджуються нові механізми, які не дають можливості уникнути сплати зборів до бюджету (Литва, Люксембург, Гонконг, Кюрасао), переглядаються правила (зокрема, на Арубі та Сейшелах). У країнах, віднесених до переліку офшорних зон, активно та комплексно переглядають корпоративне і податкове законодавство (Сент Кітс і Невіс, Барбадос тощо). Наразі основна мета ОЕСР – підвести парламенти країн вживати заходів для перегляду внутрішнього законодавства, угод між країнами про уникнення подвійного оподаткування таких виплат у низькоподаткових юрисдикціях (де ставка відповідного податку становить менше ніж 10%). Безперечно, зрушення у напрямку запровадження більш прозорих режимів помітні. В сучасному світі економіки не можуть дозволити собі знаходитися в офшорі.
Автоматичний обмін податковою інформацію
Не можна говорити про те, що не існує обміну податковою інформацією між країнами. Зокрема, Україна є учасницею Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, відповідно до положень якої країни надають відповідну інформацію на запит компетентних органів, а також передбачається, що країни можуть домовитися між собою про можливість автоматичного обміну информацією. Зазначену Конвенцію підписали понад 90 країн. Також положення щодо обміну податковою інформацією містяться в окремих статтях в угодах про уникнення подвійного оподаткування. Міністерство фінансів України у 2017 р. заявило про намір долучитися до автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки та стандарти обміну податковою інформацією за запитами за загальними стандартами (Common reporting standards, CRS), розроблені ОЕСР та погоджені країнами «Великої двадцятки». Імплементація СRS передбачає підписання рамкової угоди з уповноваженим суб’єктом з питань податків, положення якої забезпечать правові підстави для автоматичного обміну інформацією на міжнародному рівні, а також
запровадження стандартів подання звітів у практику (зокрема, звітування фінансовими інституціями). Проте суттєвих зрушень у цьому напрямку досі не було.
На практиці обмін податковою інформацією відбувається в ручному режимі за запитом. До того ж без запровадження обов’язкового декларування для всіх осіб такі правила також не запрацюють повною мірою, а тому поряд із запровадженням загальних стандартів звітування перед українськими парламентарями стоїть питання прийняття закону про «нульове декларування» та розкриття інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи. Інформація про бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи та її розкриття є необхідною умовою для реального впровадження заходів BEPS. Далеко не в кожній
юрисдикції внесення відомостей про таку особу (таких осіб) є обов’язковим. Існує можливість відстеження, чи реально зазначена фізична особа може стати власником бізнесу. Україна достатньо активно впроваджує заходи щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичних осіб. Наявність такого запису перевіряється установами банків, а наприкінці літа 2018 р. Міністерство Юстиції України затвердило внесення змін до форм реєстраційних карток, які застосовуються для проведення будь-яких реєстраційних дій. Відтепер без підтвердження інформації про кінцевого бенефіціарного власника не буде проведено жодної реєстраційної дії. Тому в Україні це питання більш-менш вирішено, принаймні на нормативному рівні. Для сфери ІТ, як і для багатьох інших галузей економіки, автоматичний обмін інформацією дозволить оперативно відстежувати пов’язані компанії та осіб, а отже, складні бізнес-структури стануть прозорими, по суті в них не буде потреби.
Що зробила Україна?
Україна, хоча і не є країною «Великої двадцятки», але не залишилися осторонь процесів деофшоризації та вже реалізувала низку кроків з Плану BEPS.
Приєднання до Конвенції MLI
Приєднання до Конвенції MLI (Multireteral Convention to Implement Tax treaty Related Measures to Prevent BEPS) є одним з 15 кроків щодо запобігання BEPS. 23.07.2018 р. було підписано відповідний документ, він досі чекає на ратифікацію Верховною Радою України. Хоча досі наш парламент ще не ратифікував Конвенцію, цього варто очікувати до кінця 2018 р. Україна прагне застосувати положення Конвенції MLI до всіх міжнародних угод між Україною та іншими країнами (або правонаступницею
щодо яких вона є), які стосуються уникнення подвійного оподаткування, але з деякими застереженнями. Уряд України, підписавши зазначену Конвенцію, висловив намір модифікувати преамбули чинних угод щодо уникнення випадків подвійного оподаткування, зокрема, модифікувавши текст мети таких угод та обравши
один із запропонованих Конвенцією варіантів, а саме ст. 6 (3). Важливим кроком є модифікація правил, які стосуються оподаткування доходів від відчуження часток (акцій), інших корпоративних прав – так вони можуть оподатковуватися в іншій юрисдикції, якщо вартість таких прав на 50% і більше формується за рахунок нерухомого майна (у 365 денний період, що передує відчуженню). Ратифікувавши Конвенцію, Україна також бере на себе зобов’язання щодо імплементації ще двох кроків BEPS (кроки 6 та 14), які стосуються випадків порушення умов конвенції та вдосконалення механізмів вирішення спорів. Не можна сказати, що зазначені
положення суттєво змінять регулювання відносин у сучасних структурах, які побудували ІТ-компанії. Надалі Україна залишається прийнятною юрисдикцією для розміщення компаній, які «збирають» продукт та передають відповідні майнові права іноземному замовнику. Зручна, помірна система оподаткування прибутків, яка застосовується до фізичних осіб-підприємців (розробників), також слугує аргументом «за». До того ж нещодавні зміни у вітчизняному законодавстві значно спростили реєстрацію ФОП для іноземних громадян, яку вже активно використають іноземні фрилансери. Більш суттєвою та більш відчутною стане імплементація кроків щодо застосування правил контрольованих іноземних компаній (КІК) та автоматичного обміну податковою інформацією. 24.10.2018 р. було оприлюднено текст законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування», який ще не було зареєстровано у Верховній Раді України. Варто звернути увагу на зазначений законопроект, адже ним пропонуються шляхи комплексної імплементації заходів BEPS. Без їх фіксації у вітчизняному податковому законодавстві практичного втілення ми не отримаємо. Також встановлюється
детальне визначення порядку трансфертного ціноутворення та правила оподаткування щодо контрольованих іноземних компаній (КІК), які суттєво впливатимуть на питання структурування бізнесу у світі. Правила трансфертного ціноутворення містяться в Податковому кодексі України, а тому сміливо можна вважати, що відповідний крок BEPS в Україні вже реалізовано. Однак вони не працюють у повному обсязі без застосування правил КІК, обов’язку звітування щодо структури іноземних активів, а також за відсутності інформації про майновий стан реальних бенефіціарних власників.
Що ми точно не впровадимо зараз
Низка положень Конвенції залишає за країнами право зробити застереження щодо застосування відповідних положень. Україна таким правом скористалася. Зокрема, transparent entities, тобто поки що не буде застосовано визначення прозорого підприємства для цілей оподаткування. Таке визначення застосовується у випадках, коли не оподатковуються отримані підприємством прибутки, а лише дохід бенефіціарних власників таких підприємств. Також не будуть змінені правила визначення резидентності юридичних осіб, які містяться в Угодах щодо уникнення випадків подвійного оподаткування разом із запропонованими правилами застосування методик уникнення подвійного оподаткування. Окрім того, Україна зробила застереження щодо статей, які стосуються оподаткування виплати дивідендів. Отже, суттєвого впливу на ІТ приєднання до Конвенції MLI не здійснює. Нам потрібно чекати внесення змін до податкового законодавства.
Що потрібно буде робити
Насамперед, необхідно налаштуватися на те, що в недалекому майбутньому працювати з юрисдикціями, які застосовують нульові або знижені ставки оподаткування, буде все важче. Першими фільтрами ставатимуть банківські установи: процедури відкриття банківських рахунків будуть все складнішими, а операції з країнами, які належать до переліку ризикових юрисдикцій, все частішими.
Питання нульового декларування
Питання нульового декларування необхідне з огляду на визначення точки відліку для обліку та відстеження прибутків. Це стосується багатьох країн у світі. Наслідки запровадження цих правил також будуть відчутні для ІТ-сфери. Значна кількість самозайнятих осіб, підприємців залучені до цієї сфери, а оскільки існує різниця щодо
оподаткування доходів фізичних осіб та підприємців, необхідно чітко розмежувати ці види діяльності та доходів, отриманих в результаті такої діяльності. Також це має значення у процесі обміну податковою інформацією щодо таких осіб. Інформація про підприємців має більш відкритий характер, а отже, до зберігання та обігу
інформації про таких осіб має бути застосований інший режим. Загалом, деофшоризація є проявом домовленостей країн застосувати рівні правила гри на міжнародній арені. Сприятливе середовище для інвестування та ведення бізнесу стало новим ринком, де країни конкурують між собою. Країни «Великої двадцятки» дали чітко зрозуміти, що вживатимуть заходів, щоб уникнути відтоку прибутків, та застосують всі можливі важелі, щоб підвести всі юрисдикції до мінімальних загальних стандартів. ІТ-бізнес надалі залишатиметься розподіленим, але через наближення юрисдикцій до схожих правил та ставок на перший план почнуть виходити інші критерії «якості» юрисдикції (зокрема, стабільність економіки, захищеність інвестицій, швидкий та ефективний судовий захист порушених прав, зручний доступ до послуг, правила банківського обслуговування тощо). Саме в цьому напрямку потрібно рухатися тим країнам, які хочуть залишатися інвестиційними долинами.
Автор: Тетяна ЯЩЕНКО
Источник: Юридична Газета. – 2018. – № 48. – С. 1, 34 – 35.