Статья посвящена новинкам в сфере банковских технологий. В частности, рассматриваются технологии блокчейн, мобильного банкинга, в том числе, с чат-ботами, поиска автоматизированных решений на финансовом рынке, в том числе, для упрощения процесса проверки клиентов. Особое внимание уделяется смарт-контрактам, причем автор замечает, что развитие банковских технологий опережает развитие нормативно-правовой базы, которой они регулируются.
Впродовж останніх років інтерес до фінансових технологій (FinTech) зростає з неймовірною швидкістю. Також на рівні з інтересом зростають
можливості фінтеху. Не встигнувши до кінця розібратися з «гучними» криптовалютами, фінтех вже пропонує низку нових ідей, які набирають обертів серед користувачів в Україні та поза її межами, не дивлячись на відсутнє чітке правове регулювання. Серед таких новинок стають популярними розумні контракти (Smart Contracts), чат-боти (Chat Bots), регулятивні технології (RegTech), мобільний банкінг, рівноправне кредитування (P2P lending), інноваційні страхові технології (Insurtech). Більшість фінтех-рішень можлива завдяки технології блокчейн (Blockchain).
Blockchain
Прогнозувати кількість стартапів на блокчейні неможливо, адже ще донедавна децентралізована система збереження даних блокчейн асоціювалася в багатьох виключно з криптовалютами. На відміну від останніх, у більшості країн спостерігається позитивне ставлення банків та регулятора до технології блокчейн. Уряд США розглядає блокчейн з метою розвитку Р2Р енергетичної торгівлі, завдяки якій індивіди зможуть генерувати власну енергію з відновлюваних джерел енергії та ділитися нею один з одним. В Україні на державному рівні блокчейн був застосований у 2017 р. для переведення земельного кадастру на блокчейн. Сьогодні банки та регулятор співпрацюють зі стартапами для пошуку автоматизованих рішень у банківській сфері, технологіях інвестування, торговельних операціях та регулятивних технологіях, в основі яких, вочевидь, буде технологія блокчейн.
Mobile banking
Сьогодні фінтех створює якісно нове конкурентне середовище для традиційних учасників фінансового сектору – комерційних банків. Згідно з даними аналітичного звіту Juniper Research за 2016 р., кількість користувачів мобільного банкінгу до 2020 р. досягне 2 млрд глобально. По суті це кожен третій клієнт банку. Такий приріст очікується у зв’язку з тим, що в усьому світі банки фінансують впровадження фінтех-рішень на рівні з традиційним пакетом послуг. B1NK в Казахстані, Digibank в Індії, а відтепер Monobank в Україні пропонують своїм клієнтам cервіси, що можуть надаватися виключно в режимі онлайн. Очікується, що інтеграція фінтеху в перелік банківських послуг лише зростатиме. Мобільні додатки банків вдосконалюватимуться та підвищуватимуть рівень взаємодії зі споживачами. Смартфони дозволятимуть не лише контролювати кредитні ліміти за картками, але й розміщувати депозити, отримувати cashback з покупок, користуватися новими платформами для здійснення платежів.
Мобільні додатки з «розумними» чат-ботами
Сьогодні в Україні вже впровадили чат-ботів (як через популярні месенджери, так і окремі мобільні застосунки) Ощадбанк, ОТП Банк для здійснення стандартного пакета функцій (отримання інформації щодо рахунків, блокування карт, зміна лімітів тощо) та Приватбанк (для більш широкого спектра послуг, в тому числі миттєвих переказів). Очікується, що конкуренція банків за найбільш вигідні інтерфейси та високий функціонал чат-ботів буде актуальною в найближчі роки. У 2017 р. Bank of America запустив власного чат-бота Erica, який не лише допомагає вирішувати технічні проблеми, але й приймати вигідні фінансові рішення, базуючись на прогнозній аналітиці. Такі високотехнологічні рішення в Україні потребуватимуть додаткового фінансування, що наразі залишається відкритим питанням для більшості банків.
RegTech
Багато уваги з боку банків приділяється RegTech, адже це може значно спростити процес перевірки клієнтів (KYC), автоматизувати вимоги регулювання, а також поліпшити співпрацю між різними галузями для боротьби з відмивання коштів (AML). В Україні такий проект для пошуку автоматизованих рішень на фінансовому ринку здобув назву «Open Banking Lab».
Smart contracts
У широкому розумінні смарт-контракти являють собою технологічне рішення щодо укладення самовиконуванних контрактів. На ринку смарткотракти знайшли широке поширення з появою криптовалюти Ethereum. З’явилася платформа, на якій можна створити контракт,
обов’язки (загалом платежі) в якому виконуються автоматично, якщо виникають певні події. Однак через те, що такі контракти працюють лише з криптовалютою (принаймні поки що), ставлення українського регулятора не надто привітне, хоча, як було заявлено на сайті AIN, у 2017 р. офіційно уклали таку угоду з купівлі нерухомості. Розвиток фінтех-рішень випереджає розвиток нормативно-правової бази. Така тенденція спостерігається не лише в Україні, але й у більшості країн, що орієнтуються на впровадження інноваційних технологій. Національний банк України активно відстежує тенденції та частково адресує проблемні питання, пов’язані з підтримкою розвитку технологій у банківській сфері. На рівні законодавства та нормативних актів НБУ були прийняті акти, спрямовані на підвищення рівня електронного документообігу, електронних платежів, створення
cashless-економіки в Україні. Зокрема, було прийнято закон щодо надання електронних довірчих послуг. НБУ впровадив можливість здійснювати касове обслуговування клієнтів з використанням електронного підпису. Триває робота над зміною нормативного поля у сфері безготівкових розрахунків. Україна має унікальну можливість застосувати вдалий та невдалий досвід регулювання ринку фінансових технологій іноземними регуляторами, спиратися на протестовану практику застосування прийнятого законодавства у сфері фінтех в інших країнах. Досягти прогресивного
результату у впровадженні фінтех-рішень в Україні у найближчі роки – цілком реальне завдання. Справа за професійним підходом, політичною волею української влади та ефективною координацією з учасниками ринку.
Автор: Н. СЕЛЯКОВА
Источник: Юридична Газета, – 2018. – № 10. – С. 23.