В статье детально рассматривается налоговое законодательство Мальты как чрезвычайно привлекательной офшорной юрисдикции. Автор дает конкретные рекомендации по оптимизации налогообложения и приводит цифровой пример для иллюстрации механизма налоговой оптимизации. Из содержания статьи можно прийти к заключению, что Мальта не является классической офшорной, а, скорее, низконалоговой юрисдикцией, однако правовое поле в этой юрисдикции весьма благоприятно для учреждения и развития бизнеса нерезидентов.
Статья сопровождается комментариями специалистов:
– Підписання конвенції з Мальтою дещо змінить ситуацію – публикация, в которой анализируются стратегии украинского бизнеса, меняющиеся в результате вступления в силу украинско-мальтийской конвенции об избежании двойного налогооболожения.
– Мальта, зазвичай, є ланкою ланцюга, а не його закінченням – публикация, посвященная обзору бизнес-процессов, которые ожидаются в результате вступления в силу украинско-мальтийской конвенции от 04.09.2013.
– Налоговый режим Мальты благоприятен для иностранных инвестиций – комментарий, в котором подробно изложены преимущества Мальты как юрисдикции, где правительство проводит политику поощрения иностранных инвестиций, в частности, путем возмещения корпоративного налога.
Відомо, що гнучкість і ліберальність законодавства офшорних зон дозволяють розвивати нетрадиційні форми ведення бізнесу, водночас як на внутрішніх ринках пропозиція фінансових послуг обмежена або припускає безліч бюрократичних процедур. Крім того, на внутрішньому ринку істотно вищий рівень ризику, натомість як на міжнародному завжди можливо знайти послугу, яка дійсно необхідна.
Так, нещодавно відбулися зміни у податкових відносинах між Україною та Кіпром. А це вплинуло на низку фактовів щодо обрання юрисдикції ведення бізнесу.
До однієї з офшорних зон відноситься за своєю правовою природою Мальта. А днями між урядами України та Мальти було підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування. Цей факт не залишився поза увагою українського бізнесу.
Варто зазначити, що договори про уникнення подвійного оподаткування передбачають вирішення цієї проблеми в такий спосіб:
1. У текстах договорів дається розмежування податкової юрисдакції стосовно суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, визначається коло юридичних і фізичних осіб, які підпадають під дію певного договору, а також спосіб урегулювання подвійного оподаткування, який гарантує зниження податкування який гарантує зниження податкових витрат для таких осіб.
2. З метою уникнення дискримінації платників податків рівень внутрішнього оподаткування приводиться у відповідність до рівня оподаткування іноземної держави – учасниці договору.
3. До тексту договору вводяться пункти про порядок обміну інформацією і про взаємини між податковими
відомствами в процесі боротьби з ухиленням від сплати податків.
4. Розроблено спеціальну процедуру вирішення спірних питань і конфліктних ситуацій у сфері оподаткування із залученням за необхідності судових інстанцій.
Мальта стала членом Євросоюзу, і недавні поправки до податкового законодавства країни (після укладення угоди з ЄС) зміцнили її позицію як надзвичайно привабливої юрисдикції для інвесторів, які хотіли б використовувати Мальту як основну базу для своєї міжнародної діяльності.
Податкова ставка на дохід у державі становить 35%. Проте законодавчо передбачена можливість повертати в сердньому від 5/7 до 6/7
Днями між урядами України та Мальта було підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування. Цей факт, а також нещодавні поправки до мальтійського податкового законодавства, привернули до себе увагу українського бізнесу
сплаченого податку протягом місяця з дати оплати податку. Тому для торговельних компаній податок може становити 5%, а для інвестиційних холдингових структур 6-6,5%.
Розподіл податку на дохід на різні податкові рахунки – дуже важлива особливість мальтійських компаній. Саме згідно з нею визначається розмір компенсації акціонерам мальтійських компаній при розподілі прибутків.
Корпоративний податок на Мальті становить 35%, проте акціонери мальтійської-компанії мають право на повернення податків у розмірі:
– 6/7 загальної суми сплаченого активного податку, тобто ставка сплаченого на Мальті податку становитиме 5%;
– 5/7 від загальної суми сплаченого пасивного податку, як результат максимальна ставка сплаченого на Мальку становить 10%.
Пасивний дохід – дохід компанії від відсотків або ліцензійних платежів – становить не більше 50% прибутку.
Оскільки на Мальті застосовується система оподаткування з поставленого податку, всі податки, виплачені компанією, приписуються акціонерам у разі розподілу дивідендів, таким чином, податки стягуються тільки один раз.
Коли дохід, отриманий від інвестиційних або торгових операцій, розподілений мальтійськими компаніями шляхом дивідендів, податок, сплачений мальтійською компанією, підлягає поверненню за умови, що ці дивіденди розподілені з доходів, віднесених до зарубіжного рахунку, на який нараховується дохід, або до мальтійського оподатковуваного рахунка (тобто діяльність ведеться за межами Мальти). Не підлягають поверненню податки у разі отримання прибутку, одержаного від нерухомості на Мальті.
Для того щоб компанія могла користуватися податковими пільгами, потрібно, аби її засновниками були нерезиденти, а також компанія повинна вести свою діяльність за межами Мальти. В іншому випадку вона втратить свій пільговий податковий статус.
Типовою при здійсненні торговельної діяльності через посередницьку компанію на Мальті є схема, в якій беруть участь продавець, покупець (з будь-якої країни ЄС або СНД) і посередник на Мальті. Наприклад, мальтійська посередницька компанія купує товар за 15 ООО евро. Після цього товар продається за ціною 10 000 евро. Продавець поставляє товар безпосередньо покупцеві (із країни ЄС до країни реєстрації покупця).
Виходячи з цих даних прибуток до оподаткування становить 10 000 євро. Відповідно податок на прибуток компанії-3500 євро.
Наступним кроком є рішення направити прибуток, що залишився, на виплату дивідендів акціонерам – 6500 євро. На рівні акціонерів сплачується податок до бюджету на суму 3500 євро, і держава застосовує правило повернення 6/7 суми сплаченого податку. У нашому випадку це 3000 євро. Таким чином, сплативши 3500, а повернувши 3000 євро, фактично ефективний мальтійський податок становить 500 євро, тобто 5%.
Це приклад застосування умовного нарахування податку на прибуток компанії, що робить юрисдикцію Мальту привабливою для оптимізації оподаткування за умови виплати дивідендів власникам бізнесу. У цьому й полягає економічна вигода використання зазначеної схеми. Згідно з прикладом з 10 000 євро акціонери компанії отримали 9500 євро.
До загальних переваг Мальти відноситься і висока репутація: Мальта входить до 2-ї групи списку FSF (Форум Фінансової Стабільності), не перебуває в списку ОЕСР та в списку FATF.
Цей факт підтверджує, що Мальта – це не класичний офшор, проте у вправних руках може бути використана як зручний інструмент для ведення бізнесу.
Автор:
В. Бездітний
Источник:
Юридична Газета. – 2013. – № 38. – С. 16 – 17.
Мальту як альтернативу офшорним зонам, які традиційно використовує український бізнес, спеціалісти розглядали вже давно. Дискутування посилилися з кризою банківської системи на Кіпрі, що призвело до заморожування частини активів українських бізнес-груп, та після ратифікації нової кіпрської конвенції, яка значно погіршила можливість оптимізації оподаткування із використанням найулюбленішого в Україні офшору.
Незважаючи на всі переваги Мальти (членство в Євросоюзі та Єврозоні, можливість виводити кошти за межі Євросоюзу без сплати податків, компенсація сплачених податків при виплаті прибутків акціонерам, звільнення від оподаткування деяких категорій доходів), за відсутності конвенції про уникнення подвійного оподаткування використовувати Мальту як юрисдикцію для створення холдингової чи фінансової компанії було недоцільно, фактично, вона дозволяла економити на податках лише при торговельних операціях та при продажі українських компаній між двома нерезидентами.
Підписання конвенції з Мальтою дещо змінить ситуацію. Після ратифікації угоди український податок при виплаті дивідендів на користь материнської компанії на Мальті становитиме 10% за умови, що її частка в статутному капіталі є не нижчою за 20%, роялті та проценти підлягатимуть оподаткуванню в Україні за ставкою 10%. На цьому фоні кіпрська конвенція створює переваги лише для боргового фінансування – ставка податку на проценти, що сплачуватиме українські компанії кіпрським позичальникам, становитиме лише 2%. Натомість ефективна ставка оподаткування бізнесу на рівні Мальти може бути дещо меншою, аніж на Кіпрі, завдяки системі компенсації податків.
На цьому фоні під час структурування групи українські власники розглядатимуть Мальту як один із цікавих варіантів. Проте навряд чи можна очікувати, що нова угода призвете до масового переведення холдингових та фінансових структур українського бізнесу з Кіпру на Мальту. Зміна юрисдикцій без зрозумілої комерційної потреби створює суттєві податкові ризики. Відтак, без відчутних переваг її необхідно уникати.
Автор:
З. Милованова
Источник:
Юридична Газета. – 2013. – № 38. – С. 16.
Початок ділового вересня був ознаменований підписанням 04.09.2013 р. Угоди про уникнення подвійного оподаткуваннями між Урядами України та Мальти. Цю подію численні ЗМІ назвали не інакше як кроками Уряду щодо зменшення кількості виведених з України коштів в офшорні юрисдикції. Після підписання Президентом України закону про ратифікацію угоди з Кіпром про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням на дохід угоду з Мальтою називають наступним кроком у боротьбі з офшорами.
Однак якщо поглянути на ситуацію з практичної точки зору, то для українських компаній, юристи яких використовують мальтійські компанії в бізнес-процесах, підписана з Мальтою угода не є чимось загрозливим. По-перше, з досвіду підписання та ратифікації аналогічного документа з Кіпром, гандикап у часі для необхідного коригування міжнародної схеми буде більш ніж достатнім. По-друге, Мальта, хоч і є привабливим інструментом для оптимізації оподаткування, але зазвичай є ланкою ланцюга, а не його закінченням, іншими словами, вилучення однієї ланки призведе лише до її заміни іншою. Маленьких острівних фінансових гаваней у світі, як відомо, ще вдосталь.
Використання мальтійського офшору, як і раніше, залишається вигідним для великих транснаціональних компаній у силу можливості зменшити реальний податковий тягар до ставки 5-6% та все ще лояльністю законодавства до валютного контролю.
Ситуація з підписанням Україною Угоди з Мальтою є, на мою думку, відлунням трендового “хрестового походу” проти офшорних юрисдикцій. Через неможливість проведення швидких дій на міждержавному рівні стосовно виключення з переліку офшорних зон тих чи інших суб’єктів упевнений, що українські юристи матимуть вдосталь часу та можливостей для коригування схем міжнародного ведення бізнесу своїх клієнтів.
Автор:
А. Бегменко
Источник:
Юридична Газета. – 2013. – № 38. – С. 16.
Мальта – небольшое островное государство в Средиземном море, правительство которого, заинтересовано в положительном имидже и развитии финансовой инфраструктуры страны. Подобно Кипру, налоговый режим Мальты благоприятен для иностранных инвестиций и, в частности для холдинговых компаний. Среди основных преимуществ Мальты перед другими юрисдикциями можно назвать:
- отсутствие удерживаемого налога на репатриацию;
- отсутствие правил «недостаточной (тонкой) капитализации» (thin capitalization rules), правил регулирования «контролируемых иностранных компаний» (controlled foreign corporations – CFC rules), особого регулирования трансфертного ценообразования (transferred pricing);
- отсутствие налога на капитал и имущество;
- возможность миграции компаний (перемещения существующих оффшорных компаний под юрисдикцию Мальты);
- различные правовые формы создаваемых компаний – частные и публичные, фонды и трасты, партнерства, инвестиционные и секьюритизационные компании;
- членство в ЕС и обширная сеть заключенных соглашений об избежании двойного налогообложения.
На первый взгляд, инвесторам Мальта может показаться не столь привлекательной. Однако, несмотря на то, что ставка корпоративного налога достаточно высокая и составляет 35%, нерезидентные собственники мальтийских компаний имеют право на полное или частичное возмещение уплаченного налога, что позволяет снизить эффективную ставку корпоративного налогообложения до 5-10%, а для холдинговых структур – до 0%.
Согласно законодательству нерезидентным акционерам мальтийских компаний предоставляется возможность получить возмещение части уплаченного на Мальте корпоративного налога, а именно:
-6/7 уплаченного налога на прибыль от торговой деятельности (т.о. эффективная ставка налога составит 5% – наиболее низкая в ЕС);
-5/7 уплаченного налога на прибыль, полученную от пассивных процентов и роялти (эффективная ставка 10%);
– 2/3 уплаченного налога на прибыль от дивидендов, при отсутствии признаков долевого участия (эффективная ставка 11.67%);
– и 100% уплаченного налога на прибыль от дивидендов, если компания имеет долевое участие.
Считается, что мальтийская компания имеет признаки долевого участия, если:
1. Непосредственно владеет не менее 10% акций нерезидентной компании; или
2. Имеет преимущественные права (отчуждения, приобретения, распоряжения акциями компании); или
3. Владеет акциями других компаний в структуре холдинга, а не в целях торговли ценными бумагами.
Кроме того, для получения возврата уплаченного налога должно выполняться одно из следующих условий в отношении дочерних компаний:
• Компания должна быть зарегистрирована или иметь резиденцию одной из стран ЕС, либо
• Уровень иностранного налогообложения компании должен превышать 15%, либо
• Доход компании от полученных процентов и/ или роялти не должен превышать 50% общего дохода компании.
Безусловно, кипрское законодательство более простое для понимания и применения. В то же время, учитывая свободную от налогообложения репатриацию дивидендов, Мальта выглядит не менее привлекательной для структурирования активов международных холдинговых корпораций. Этот аспект может стать актуальным и для украинского бизнеса в связи с подписанием Конвенции об избежании двойного налогообложения между Мальтой и Украиной которая, на дату написания этого материала, проходит процедуру ратификации в каждой из стран-участниц.
С точки зрения налогообложею доходов, полученных от процентов, на наш взгляд Кипр сохранит за собой пальму первенства. Мальтийская Конвенция, основанная на модельной Конвенции ОЭСР, предусматривает ставку налога на репатриацию процентов аналогично другим европейским государствам – на уровне 10%, в то время как кипрская – всего лишь 2%.
В отношении налогообложения доходов в виде роялти Кипр остается лидером благодаря внутреннему режиму налогообложения и освобождения 80% дохода от распоряжения правами интеллектуальной собственности от налогообложения на Кипре.
Автор:
Л. Голян
Источник:
Юридическая Газета. – 2013. – № 38. – С. 17.