16 января 2020 года Верховная Рада Украины приняла проект Закона № 1210 (далее – “Закон”), поставивший точку во многолетних дискуссиях вокруг направления движения налоговой реформы в Украине. Выбор был сделан в пользу выполнения плана BEPS, деошфоризации и повышения уровня налоговой прозрачности.
В настоящей публикации рассматривается одно из самых интересных изменений для украинских налогоплательщиков, а именно: правила контролируемых иностранных компаний (далее – КИК), в частности, что такое правила КИК и зачем они нужны, что будет считаться КИК и имеется ли возможность избежать/уменьшить налогообложение прибыли КИК, как будет облагаться прибыль КИК в Украине. Авторы уделяют внимание и другим вопросам, связанным с правилами КИК, в том числе, когда они вступят в силу, откуда налоговые органы будут получать информацию о КИК, а также не противоречат ли правила КИК налоговым конвенциям.
16 січня 2020 р. Верховна Рада України прийняла проект Закону № 1210 (далі – “Закон”), який поставив крапку у багаторічних дискусіях навколо напрямку руху податкової реформи в Україні. Вибір було зроблено на користь виконання плану BEPS, деошфоризації та підвищення рівня податкової прозорості.
Закон уже був переданий на підпис Президенту. У разі підписання він суттєво змінить існуючі правила гри як для українських компаній та фізичних осіб, так і для іноземних інвесторів. Закон набере чинності з наступного після його офіційної публікації дня. Втім, найбільш фундаментальні зміни набиратимуть чинність у декілька етапів, завершальним з яких стане 1 січня 2021 р.
Нижче ми адресуємо одну із найцікавіших змін для українських платників податків, а саме, правила контрольованих іноземних компаній (далі – “КІК”).
Що таке правила КІК?
Правила КІК – це ефективний механізм, який дозволяє державам оподаткувати прибутки іноземних компаній (включаючи партнерства та трасти), які контролюються їхніми резидентами. Вперше правила КІК з’явилися в США в другій половині XX століття. Сьогодні подібні правила використовують понад 40 країн світу.
Навіщо потрібні правила КІК?
Розглянемо ці правила на прикладі Андрія. Андрій постійно проживає і працює в Україні. Це означає, що саме в Україні він повинен сплачувати податки зі свого доходу (в тому числі і з доходу, отриманого за кордоном).
В Андрія є нерухомість у Монако й акції іноземних корпорацій. Вони приносять йому близько 2 млн. євро прибутку щороку. Хоча Андрій є справжнім їхнім власником, він вирішив формально передати їх своїй компанії на Британських Віргінських Островах (БВО). Компанія не має ніякого персоналу та жодних ресурсів, а Андрій, як і раніше, має повний контроль над усіма активами та прибутками. В той же час, з податкової та юридичної точки зору, такі прибутки отримує не Андрій, а його компанія на БВО. Тому наразі Україна не оподатковує їх до моменту виплати прибутків на його користь. Компанія у цьому випадку виконує функції власника лише “на папері” та слугує штучним бар’єром між іноземними прибутками та Андрієм. Подібне “штучне” структурування дозволяє Андрію отримувати прибутки не сплачуючи податків в Україні до моменту формального розподілу коштів на свою користь (наприклад, у формі дивідендів). Такий розподіл може не відбутися взагалі або ж відбутися після виходу Андрія із резидентства України (наприклад, після переїзду на постійне проживання за кордон), що дозволить йому повністю уникнути українського оподаткування. До речі, Андрій і його компанія також не сплачують податки на БВО, адже там фактично відсутній корпоративний податок.
Саме для оподаткування подібних структур запроваджуються правила КІК. Ці правила дозволяють “ігнорувати” окремий податковий статус іноземної компанії та автоматично включати її прибутки до доходу “контролера” (Андрія). Так досягається результат, за якого 2 млн. євро прибутку іноземної компанії автоматично вважатимуться доходом Андрія, з якого він сплатить податки в Україні (незалежно від того, чи були вони йому виплачені).
Що вважатиметься КІК?
Для того, щоб зрозуміти як працюватимуть правила КІК, потрібно спочатку визначити, що може вважатися КІК. Для цілей українського оподаткування КІК може визнаватися як іноземна юридична особа (тобто звичайна компанія), так і іноземне утворення без статусу юридичної особи (наприклад, траст чи партнерство). Для цього вони мають перебувати “під контролем” резидента України (юридичної чи фізичної особи).
Вважається, що такий контроль існує у разі виконання хоча б одного із таких критеріїв:
a) резидент України самостійно володіє більше 50% в КІК; АБО
b) резидент України володіє більше 25% (10% з 2023 р.) в КІК, за умови, що таке володіння разом з іншими резидентами України складає не менше 50% (у цьому випадку не важливо, чи є такі особи пов’язаними); АБО
c) резидент України окремо або разом з іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над КІК.
Правила розрахунку розміру “володіння” та наявності “контролю” доволі всеохоплюючі. Наприклад, достатньою підставою для встановлення наявності контролю може стати визначення резидента України в якості бенефіціара іноземної компанії при відкритті її банківського рахунку.
В цілому, якщо контроль фактично існує (навіть якщо він формально відсутній чи прихований) – уникнути застосування правил КІК дуже важко.
Чи є можливість уникнути/зменшити оподаткування прибутку КІК?
Так, така можливість існує. Очікується, що прибутки КІК звільнятимуться від оподаткування в Україні за виконання хоча б однієї із наступних умов:
a) між Україною і державою КІК є податкова конвенція (наразі таких держав більше 70) ТА виконується будь-яка із таких двох умов:
КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою не менше 13%, чи
частка пасивних доходів КІК (дивіденди, проценти, роялті, доходи від торгівлі цінними паперами і т.д.) не перевищує 50%; АБО
b) загальний сукупний дохід усіх КІК одного резидента України не перевищує 2 млн. євро в рік; АБО
c) КІК є публічною компанією, акції (частки) якої торгуються на визнаній біржі; АБО
d) КІК є класичною благодійною організацією.
Важливо. Правила КІК першочергово спрямовані на оподаткування пасивних доходів. Прибутки компаній, які ведуть активну бізнес діяльність, не мають оподатковуватися в Україні за умови, що такі компанії зареєстровані в державах з якими Україна має податкову конвенцію.
Тим не менш, виконання будь-якої із цих умов не звільнятиме від подачі декларації та розкриття інформації про КІК в Україні.
Також очікується, що при виконанні ряду умов, фізичні особи тимчасово матимуть змогу без податкових наслідків позбутися КІК шляхом їх ліквідації (активи, отримані при ліквідації КІК звільнятимуться від оподаткування в Україні).
Як оподатковуватимуться прибутки КІК в Україні?
Прибутки КІК включатимуться до податкової декларації резидента та, у випадку з фізичними особами, оподатковуватимуться за ставкою 19,5%, а у випадку з юридичними – 18%. Ставка для фізичних осіб може бути зменшена до 10,5% у разі розподілу прибутку КІК у формі дивідендів.
Дохід від КІК визнаватиметься пропорційно частці контролю. Так, повертаючись до нашого прикладу, якщо б частка контролю Андрія в компанії становила не 100%, а 60% (ще 40% належали б іноземному партнеру Андрія), то до свого доходу він включив би лише 60% від 2 млн. євро, тобто 1,2 млн євро.
У разі, якщо КІК сплачуватиме корпоративний податок за кордоном, очікується, що суми такого іноземного податку зараховуватимуться проти українського. Тому, якби компанія Андрія була зареєстрована на Кіпрі і сплачувала там корпоративний податок за ставкою 12,5%, в Україні Андрій мав би доплатити лише різницю між українським податком та податком, сплаченим його компанією на Кіпрі.
Коли почнуть діяти?
Правила КІК наберуть чинності 1 січня 2021 р. Наразі існує невизначеність стосовно першого звітного року, за який буде необхідно звітувати про КІК.
Звідки податкові органи отримуватимуть інформацію про КІК?
Очікується, що в недалекому майбутньому Україна приєднається до автоматичного обміну податковою інформацією за стандартом CRS (Common Reporting Standard). Це дозволить Україні на автоматичній основі отримувати інформацію про фінансові рахунки іноземних компаній, що контролюються її резидентами. На сьогодні до автоматичного обміну приєдналося уже більше 100 держав, в числі яких є популярні серед українців напрямки (наприклад, БВО, ОАЕ, Мальта, Кіпр). Більше того, Закон зобов’язує українські банки і фінансові установи повідомляти податковим органам інформацію про резидентів України, які володіють часткою в іноземних компаніях.
Навряд чи Андрію вдасться довго зберігати в таємниці прибутки його компанії.
Чи не суперечать правила КІК податковим конвенціям?
Платники податків у різних державах намагалися оскаржити застосування правил КІК, спираючись на положення податкових конвенцій. Справді, такі конвенції забороняють державам оподатковувати іноземні доходи компаній, що не є їхніми резидентами.
Втім, з формальної точки зору, правила КІК оподатковують дохід саме контролюючої особи (у нашому прикладі Андрія), а не його/її компанії. Тому міжнародна спільнота не розглядає їх такими, що суперечать нормам податкових конвенцій.
Авторы: Constantin Solyar, Roman Podzizei
Источник: https://www.lexology.com/library/detail.aspx?g=31f3c02f-064a-4c98-bc42-655f7704e02d&utm_source=Lexology+Daily+Newsfeed&utm_medium=HTML+email+-+Body+-+General+section&utm_campaign=Lexology+subscriber+daily+feed&utm_content=Lexology+Daily+Newsfeed+2020-02-17&utm_term=