Офшор та сімейне право: тест на чесність

Настоящая статья посвящена вопросам, находящимся на пересечении семейного и корпоративного права. В центре внимания автора находится защита офшорных корпоративных активов. Брачный договор считается одним из важнейших инструментов защиты корпоративных прав. Автором рассматриваются и другие инструменты и формы, например: семейная корпорация. В сімейному праві ще на етапі буму офшорів довірителі часто ставили мені питання про поділ майна чи коштів, які виведені на Кіпр, Беліз, острови або знаходяться в інших офшорних юрисдикціях. Проблема полягає ще й у тому, що більшість дружин знали про існування рахунків чоловіка за кордоном, але не мали інформації, в якому саме офшорі та з яким саме банком він співпрацює.
Знайти майно подружжя, яке перебуває поза юрисдикцією України, справа достатньо непроста. В минулому існував тренд на офшорні компанії та певні юрисдикції. Сьогодні інша ситуація, яка змінилася з прийняттям відповідних міжнародних нормативів щодо відстежування активів. Все більше закордонних банків відмовляються відкривати рахунки. Також банки не проводять перерахування коштів за договорами, вимагаючи докази реальності угоди або підтвердження законного походження коштів. Окрім того, компанії, які працюють на експорт, повинні мати зареєстровані компанії у стандартних європейських юрисдикціях.
Повертаючись до питання офшорів, сімейного права та консультування клієнтів, варто відзначити кілька моментів. Практичний досвід ЮК AVG, яка спеціалізується на супроводі сімейних спорів, базується виключно на власних кейсах. В одній справі нам вдалося накласти арешт на рахунки в закордонних банках, які були відкриті на ім’я чоловіка, а не компанії. Проте це швидше виняток, ніж правило. Поділити майно чи кошти, які перебувають у власності офшорних компаній, фактично неможливо. Відбувається це з таких причин:
• зазвичай компанії оформлені на підставних осіб, а реальний власник активу має доступ до банківського рахунку, через який погоджує проведення транзакцій;
• витребувати активи можна лише через Інтерпол, але для цього має бути кримінальна справа та певна процедура;
• більшість офшорних юрисдикцій закриті до оприлюднення реєстру власників компаній, вони не відкривають інформацію про наявність/відсутність активів конкретної особи чи компанії;
• активи, як правило, прив’язані до компанії, тому включається механізм поділу корпоративних прав, який відбувається за правом країни, в якій зареєстрована компанія;
• навіть якщо компанія зареєстрована в європейській юрисдикції, у разі поділу майна під час розлучення варто паралельно консультуватися з місцевим адвокатом, оскільки в кожній країні працюють свої закони;
• офшорні активи можуть «загубитися» через недобросовісність помічників, радників, водіїв, номінальних директорів після смерті чоловіка; у такому випадку дружина
та діти втрачають все, тому що неможливо отримати жодні вихідні документи з номером рахунку чи компанії та місця її реєстрації.
Одним з дієвих механізмів захисту активів родини є шлюбний договір. Він дозволяє захистити частину активів. Наприклад, у разі відкриття кримінальної справи та/або накладення арешту на спільне майно за шлюбним договором одразу можна відмежувати частину активів. Також шлюбний договір є захистом від посягань на бізнес (зокрема, на корпоративні права). На практиці достатньо велика кількість бізнес-партнерів, створюючи новий проект, домовляються про підписання шлюбних договорів зі своїми дружинами, щоб мінімізувати ризики. Окрім того, для захисту часто розглядають нотаріальний договір поділу майна подружжя.
Після його укладання у кожної сторони є вільне право на розпорядження активами, навіть якщо вони перебувають у шлюбі. Останнім часом шлюбні договори та договори поділу майна подружжя набувають популярності, на противагу варіантам оформлення майна на друзів, родичів або батьків. Також на практиці я зустрічала варіанти, коли родичі забували про те, що вони «не за власні кошти купували майно» та відмовлялися переоформлювати право власності на вимогу «фактичного», але не реального власника. Подібна історія може статися у разі оформлення майна на батьків, коли після їх смерті з’ясовується, що у родичів є реальні претензії на «ваше» майно.
Ще один варіант захисту активів – сімейні корпорації, які реєструються в закордонних юрисдикціях. Вони також дають захист у випадках незаконного посягання на майно членів родини. Окрім цього, є можливість у певний час та на певних умовах передати майно іншим особам. Такі сімейні корпорації існують у світі вже більше ніж 50 років та мають позитивний досвід із захисту активів навіть у разі звернення незадоволеної сторони. Наприклад, Нобелівська премія була створена у вигляді сімейної корпорації, що дозволило їй примножувати активи та зберегти їх після смерті фундатора.
Відомий письменник та філософ Йоганн Вольфганг фот Ґете сказав: «Недостатньо просто отримати знання, їх потрібно застосовувати. Недостатньо лише бажати, потрібно діяти».

Автор: Катерина ВЛАСЮК

Источник: Юридична Газета. – 2019. – № 48. – С. 7.

Читайте также