Все проходит. Пройдет и пандемия. Изменения неизбежны, в том числе в сфере международного права и международных отношений. Вот и авторы настоящей публикации задаются вопросом о том, что изменится после эпидемии COVID-19. Роль и значение Всемирной организации здравоохранения, сотрудничество государств, глобализация, развитие международного экологического права, а также др. вопросы развития международной жизни в ХХІ в. находятся в центре внимания авторов, в том числе связанные с техническим и технологическим прогрессом.Світ після пандемії. Через кілька місяців ми зіткнемося з реальністю, яка безповоротно змінилася: з’являться нові соціальні поведінкові стандарти, посиляться тенденції, пов’язані з впровадженням нових технологій, підвищиться інтерес до біомедицини. Ці та багато інших змін, прогнозовані фахівцями в різних галузях, на відміну від глобальної економічної кризи, будуть мати довгостроковий характер. За економічною кризою, безсумнівно, настане економічне зростання, але в умовах нової соціально-економічної і технологічної реальності.
Якою мірою можна очікувати змін у міжнародних відносинах і міжнародному праві?
Перш за все, слід зазначити, що епідемії і пандемії переслідували людство протягом всієї його історії, і мали величезний вплив на розвиток цивілізації. Про це докладно розповідається в бестселері Джареда Даймонда «Зброя, мікроби і сталь. Витоки нерівностей між народами».
Поза сумнівом, епідемії і пандемії мають значний вплив на міжнародні відносини та міжнародне право. Серед іншого, саме вони привели до посилення прикордонного контролю, введення карантинних заходів, створення санітарних комісій і конгресів, укладання міжнародних угод в санітарно-епідеміологічній сфері. Основним каталізатором міжнародного співробітництва держав у сфері охорони здоров’я спочатку були епідемії, насамперед чумні і холерні.
Саме цей напрям співпраці держав у сфері охорони здоров’я був першим і довгий час основним, і лише в другій половині ХХ століття сферою співпраці стало забезпечення колективного та індивідуального здоров’я, допомога у створенні та підтримці національних систем охорони здоров’я і гарантування права на здоров’я. Основним координатором цієї співпраці є Всесвітня організація охорони здоров’я, на якій зосереджена основна координуюча роль у боротьбі з пандемією COVID-19.
Пандемія, викликана SARS-CoV-2, так само спричинить ряд змін у міжнародних відносинах і міжнародному праві. Деякі тенденції і прогнози носять явний і очікуваний характер, та вже реалізуються чи будуть реалізовані чи здійснюються найближчим часом під впливом пандемії. Деякі з них носять більш глибокий і довготривалий характер, але вони явно випливають із гуманітарної кризи, породженої пандемією. Необхідно зазначити, що більшість змін скоріш прискорені або каталізовані пандемією, адже їхня причина значно глибше, й наслідки значніше, ніж пандемія. Але саме SARS-CoV-2 значно загострив глобальні проблеми, відобразив їх під іншим кутом, лавиноподібно прискорив кризи в окремих сферах та потребу у відповідних змінах. Найбільш важливо, на нашу думку, що пандемія COVID-19 показала взаємозалежність та уразливість усіх і кожного, від держав та суспільства до громад та індивідів, необхідність співпраці та співробітництва на усіх рівнях, неприпустимість популізму та переваги професіоналізму. Ці тези, які раніше сприймалися як щось абстрактне на нашу думку, далекі від всіх і кожного, стануть основними трендами змін у наступні роки. Й міжнародні відносини, і міжнародне право не мине доля цих змін. Серед них, на нашу думку, від окремого да загального:
1. Підвищення авторитету Всесвітньої організації охорони здоров’я, значення її координуючої функції і обов’язковий характер її рекомендацій. Можливо варто очікувати посилення правотворчості в рамках ВООЗ, обов’язковості її норм.
2. Посилиться співпраця держав у сфері охорони здоров’я на всіх рівнях – універсальному, регіональному, партикулярному. Питання охорони здоров’я та санітарно-епідеміологічного благополуччя увійдуть в число пріоритетних у рамках непрофільних універсальних і регіональних організацій.
3. Слід очікувати посилення тенденцій, пов’язаних з формуванням системи глобального управління щодо вирішення глобальних проблем і викликів. Можливо очікувати підвищення ролі ООН та/або інших площадок для співробітництва держав.
4. Можна очікувати розвиток міжнародного екологічного права та підвищення обов’язковості його норм, їхню їмперативізацію під впливом усвідомлення необхідності збереження планети і людства.
5. Усвідомлення уразливості людства призведе до підвищення ефективності співробітництва держав у рамках всіх існуючих механізмів та вироблення дієвих міжнародних, у тому числі міжнародно-правових інструментів з вирішення глобальних проблем.
6. Міжнародно-правовий інструментарій буде направлений на збереження та уніфікацію цінностей, які матимуть глобальний характер між різними цивілізаціями, культурами, релігіями та державами.
Це роздуми а prima facie, але важливо мати на увазі, що ХХІ ст. це століття прискорених технологічним розвитком змін, а пандемія впливає на усвідомлення та прийняття необхідності цих змін, зміняючи їхній вектор у напряму людини і людства.
Авторы:
Тимур Короткий, завідувач кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Національного авіаційного університету,
Наталія Хендель, доцент кафедри міжнародного та європейського права Національного університету «Одеська юридична академія».
Источник: https://ukrainepravo.com/scientific-thought/naukova-dumka/osnovni-tendentsiyi-ta-prognozy-sars-cov-2-mizhnarodni-vidnosyny-ta-mizhnarodne-pravo