В статье раскрываются основания для возврата уплаченного судебного сбора в хозяйственном процессе, порядок его возврата, а также другие вопросы, связанные с возвратом судебного сбора. Причем автор дает свои рекомендации о том, как практически избежать серьезных проблем с возвратом судебного сбора.
Статья сопровождается мнениями экспертов:
– Державна казначейська служба України може не одразу перерахувати гроші на Ваш рахунок – публикация, в которой детально рассматриваются отношения по поводу возврата судебного сбора, складывающиеся между плательщиком сбора и Государственным казначейством Украины.
– Складнощів зазвичай не виникає – публикация, в которой подробно описывается порядок возврата уплаченного судебного сбора, когда исковое заявление в суд не подавалось.
– Процедура повернення суми судового збору досить складна та тривала – публикация, посвященная практическим вопросам, связанным с возвратом уплаченного судебного сбора, в особенности, в случае когда исковое заявление в хозяйственный суд не подавалось.
– Боржник намагається мінімізувати або взагалі уникнути судових витрат – публикация, посвященная проблем вопросам, связанным с возвратом уплаченного судебного сбора.
Стягнення заборгованості зазвичай починається з використанням досудових механізмів, проте отримання боржником претензії не часто спонукає його до погашення заборгованості. Наступним і єдиним кроком є стягнення заборгованості в судовому порядку. Потенційний позивач готує текст позовної заяви, формує доказову базу, сплачує судовий збір і на виконання ст.ст. 56, 57 ГПК України відправляє копії позовної заяви та доданих до неї документів боржнику. Після отримання позовної заяви, боржник є значно швидшим у сплаті заборгованості і часто він, після отримання позовної заяви, добровільно погашає заборгованість ще до того, як позивач встиг відправити відповідний екземпляр до суду.
І ось сума заборгованості погашена, проте постає питання, як повернути вже сплачений судовий збір. В такій ситуації досить актуальним постає питання практичної реалізації встановленої процедури повернення суми сплаченого судового збору.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням) ;
5) закриття провадження у справі.
Наведений вище перелік є вичерпним, проте законодавчо не врегульовано повернення суми сплаченого судового збору у випадку, якщо позовна заява до суду не подавалась, тобто судовий збір було сплачено, але боржник погасив заборгованість до звернення позивачем до суду.
За відомою раніше процедурою з метою повернення судового збору, необхідно було звернутися з заявою в довільній формі до господарського суду, на користь якого сплачувався судовий збір. До заяви необхідно додати оригінал платіжного документа, а саме: квитанцію, фіскальний чек чи платіжне доручення, які підтверджують сплату судового збору. Після отримання заяви з додатком судом розглядаються надані документи, перевіряється факт зарахування коштів на рахунок, визначений для сплати судового збору, та факт того, що заявник дійсно з позовною заявою до суду не звертався. За результатами проведеної перевірки заявникові надається відповідна довідка та оригі-
«ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ НЕ МАЄ ПРАВА НАДАВАТИ ПОГОДЖЕННЯ ПРО ПОВЕРНЕННЯ КОШТІВ БЕЗ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДСУТНОСТІ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ ТА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЗАРАХУВАННЯ КОШТІВ ДО ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ»
нал платіжного документа, на зворотній стороні якого робиться запис про видачу зазначеної довідки, завірений підписом голови суду та скріплений печаткою суду. Довідку з оригіналом платіжного документа можна отримати особисто або поштою.
З отриманою довідкою та оригіналом платіжного документа з відміткою суду, заявник звертається до відповідного Територіального управління Державної судової адміністрації України для отримання подання до відповідного органу Державної казначейської служби України. При цьому ТУ ДСА України залишає у себе довідку та надає заявнику подання до Управління Державної казначейської служби України та оригінал платіжного документа, на зворотній стороні якого робить запис про видачу подання, завірений підписом начальника ТУ ДСА України та скріплений печаткою.
Надалі заявник з поданням та оригіналом платіжного документа про сплату коштів з відповідними записами на зворотній стороні звертається з заявою до відповідного Управління Державної казначейської служби України для написання заяви про повернення коштів з бюджету, в якій заявник вказує спосіб повернення коштів. До заяви та подання заявником також додається оригінал платіжного документа про сплату коштів, що повертаються, з відповідними записами на зворотнш стороні.
У зазначеному вище випадку орган Державної казначейської служби України здійснює повернення коштів з рахунків визначених для сплати судового збору в порядку, передбаченому наказом Державної казначейської служби України від 10.12.2002 р. № 226. Роз’яснення щодо застосування такого порядку повернення коштів надано Державною судовою адміністрацією в Листі № 11-3740/12 від 07.07.2012 року.
Проте останнім часом поширеною є ситуація, коли під час звернення до господарського суду для отримання довідки, апарат суду відмовляє у наданні такої довідки, мотивуючи таку відмову тим, що, по-перше, у ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» наведено вичерпний перелік випадків, у яких сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, а по-друге, слід звертати увагу, що згідно з підпунктом 5.3 пункту 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.03.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» до нормативного врегулювання порядку повернення сплаченої суми судового збору в разі неподання до господарського суду заяви чи скарги у останнього відсутні визначені законом підстави для видачі процесуальних чи будь-яких інших документів щодо повернення з державного бюджету України відповідних сум.
Хоча правові підстави для такої відмови є сумнівними при отриманні такої відповіді та за відсутності довідки від господарського суду, повернення судового збору ускладнюється. На сьогодні єдиним практичним механізмом реалізації права на повернення суми сплаченого судового збору у разі відмови господарського суду видати відповідну довідку є звернення до Державної судової адміністрації із заявою про надання подання про повернення зарахованої до бюджету суми судового збору, позовна заява по якій не подавалась. До такої заяви необхідно додати оригінал платіжного доручення, завірену ксерокопію заяви до господарського суду про видачу довідки та завірену ксерокопію відповіді господарського суду про відмову в поверненні коштів.
Враховуючи те, що Державна судова адмшістрація не має права надавати погодження про повернення коштів без підтвердження відсутності звернення до суду та підтвердження зарахування коштів до державного бюджету, Державна судова адмшістрація самостійно, після отримання заяви про надання подання, звертається до господарського суду із запитом про надання інформації про наявність звернення окремих юридичних осіб до господарського суду зі сплатою відповідної суми судового збору та до казначейства із запитом про надання підтвердження щодо зарахування коштів до державного бюджету.
Після отримання відповідей із суду та казначейства, Державна судова адміністрація надає документ, у якому зазначає, що вважає за можливе повернення коштів сплаченого судового збору згідно з платіжним дорученням, що були сплачені до Державного бюджету України. Вказаний документ не є поданням, оскільки подання може видаватися державною судовою адміністрацією лише у випадку отримання довідки з господарського суду, проте такий документ на сьогодні приймається казначейством для підтвердження необхідності та можливості повернення коштів.
Отже, після отримання листа Державної судової адміністрації необхідно звернутись до територіального управління казначейства із заявою про повернення коштів, у якій вказати наступну інформацію: обставини щодо сплати судового збору та відсутності факту подачі позовної заяви до суду, порядок, згідно з яким заявник просить повернути кошти (Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений Наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 р. № 226), інформацію згідно з Листом
“ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПРОВЕДЕНОЇ ПЕРЕВІРКИ ЗАЯВНИКОВІ НАДАЄТЬСЯ ВІДПОВІДНА ДОВІДКА ТА ОРИГІНАЛ ПЛАТІЖНОГО ДОКУМЕНТА, НА ЗВОРОТНІЙ СТОРОНІ ЯКОГО РОБИТЬСЯ ЗАПИС ПРО ВИДАЧУ ЗАЗНАЧЕНОЇ ДОВІДКИ, ЗАВІПЕНИЙ ПІДПИСОМ ГОЛОВИ СУДУ ТА СКРІПЛЕНИЙ ПЕЧАТКОЮ СУДУ”
Державної судової адміністрації, та вказати, в якому порядку заявник просить повернути кошти і в якій сумі, а також всі необхідні реквізити (повне найменування, банківські реквізити заявника). До заяви до казначейства необхідно додати оригінал листа Державної судової адміністрації та оригінал платіжного доручення.
Повернення коштів здійснюється після отримання погодження відповідними відділами казначейства і триває не більше 10 днів.
Слід також відмітити, що для полегшення можливої процедури повернення судового збору необхідно завжди ретельно та повно зазначати призначення платежу при сплаті судового збору.
Автор: І. Романець
Источник: Юридична Газета. – 2013. – № 35-36. – С. 28.
Питання повернення сплаченого судового збору платнику є дуже тонким. Потрібно знати та зважати на декілька нюансів. Так, слід чітко розмежувати: чи повернення сплаченого судового збору відбувається за ухвалою суду, відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», де зазначено перелік підстав, за яких повертається судовий збір, чи ж повернення судового збору відбувається з інших підстав.
Розглянемо ситуацію – повернення сплаченого судового збору без подання позову до суду, оскільки боржник сплатив суму боргу, що не підпадає під перелік, визначений ст. 7 Закону України «Про судовий збір». У даному випадку потрібно керуватися Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі-Порядок), затвердженого наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за № 1000/7288 (із змінами та доповненнями) та Бюджетним кодексом України (далі – Кодекс). Відповідно до ст. 45 Кодексу повернення надмірно сплачених грошових коштів здійснює Державна казначейська служба України. Тобто платник судового збору за бажання його повернення повинен звернутися з заявою до Державної казначейської служби України.
Відповідно до Порядку Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Державного казначейства України, складається платником в довільній формі з обов’язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), адреси та номера контактного телефону одержувача, реквізитів рахунку одержувача коштів, суми платежу, що підлягає поверненню. До заяви подається копія платіжного доручення, яким було сплачено судовий збір до державного бюджету України.
Згідно з вимогами законодавства щодо умов повернення судового збору можна порекомендувати завжди зберігати платіжні доручення чи їх копії, як доказ того, що Ви дійсно сплачували судовий збір. Оскільки законодавство, фактично, не вимагає доказів того, що позовна заява дійсно не подавалась, так і Ви не можете надати таких доказів самостійно, у заяві потрібно дуже ретельно та чітко розписати всю ситуацію, яка призвела до сплати судового збору та неподання позовної заяви до суду. Також варто подати запит до канцелярії господарського суду, за підсудністю якого мала б розглядатися справа, щоб надати для казначейської служби підтвердження господарського суду, про те, що спір між Вами та боржником не розглядається та позовна заява не подавалась. Відповідно до Порядку грошові кошти можуть бути повернені, як в безготівковій формі, так і в готівковій, наприклад, фізичній особі – підприємцю. Повернення грошових коштів відбувається через 5 робочих днів з моменту отримання Казначейською службою заяви на повернення грошових коштів. Потрібно бути готовим до того, що доведеться чекати відповіді або повернення грошей. З іншюго боку, завжди можна оскаржити дії казначейської служби в суді.
Автор: О. Виноградов
Источник: Юридична Газета. – 2013. – № 35-36. – С. 29.
Жодних складнощів при поверненні сплаченого судового збору у випадку, якщо позовна заява до суду не подавалась зазвичай не виникає.
До господарського суду, на рахунок якого було сплачено судовий збір, необхідно подати заяву з проханням повернути особі, яка його сплатила, грошові кошти, які були помилково сплачені за платіжним документом на рахунок, визначений для сплати судового збору.
При цьому в заяві вказується назва платіжного документа, його дата, номер та назва кредитної установи, через яку сплачені кошти, та додається його оригінал. Також у заяві зазначається, що з позовною заявою до суду особа, яка сплатила судовий збір, не зверталась.
Від господарського суду надходить стандартна відписка про те, що на сьогодні питання повернення сплаченого судового збору у випадку, якщо позовна заява до суду не подавалась, достатньо не врегульовано, стаття 7 ЗУ «Про судовий збір» такої підстави не передбачає, та пропонується звернутись заявнику до відповідного територіального управління Державної судової адміїнстрації. Разом з відповіддю заявнику повертається оригінал платіжного документа про сплату судового збору.
У свою чергу, до територіального управління ДСА подається заява з проханням надати відповідне подання до органу Державної казначейської служби України про повернення судового збору. В заяві, адресованій ДСА, також слід вказати назву платіжного документа, його дату, номер та назву кредитної установи, через яку були сплачені кошти, та додати його оригінал. Крім того, не зайвим буде докласти і копію відповіді господарського суду.
Після отримання з відповідного територіального управлпшя ДСА зазначеного подання, слід подати до відповідного органу Державної казначейської служби
України заяву, в якій вказати рахунок, на який слід повернути кошти. До заяви, адресованої органу казначейської служби, обов’язково додається оригінал платіжного документа та оригінал подання територіального управління ДСА
Лише після цього кошти будуть повернуті платнику на зазначений в його заяві рахунок. Строк проходження всіх процедур 60-70 днів. Успіху!
Автор: А. Авторгов
Источник: Юридична Газета. – 2013. – № 35-36. – С. 29.
Іноді виникають ситуації, коли після підготовки позовної заяви та сплати судового збору за подання позову боржник погасив заборгованість. Відтак, уже немає підстав для звернення до суду, а разом з тим і немає можливості стягнути судові витрати з боржника. В такому випадку для повернення суми сплаченого судового збору слід керуватись нормами Порядку повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002р. № 226 (із змінами і доповненнями).
Повернення коштів здійснюється органами Державного казначейства України за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. У відносинах щодо сплати судового збору таким органом є відповідне територіальне управління Державної судової адміністрації України.
На практиці це виглядає таким чином. У суді, до якого ви планували подавати позов, необхідно отримати довідку про відсутність у провадженні суду справи між вашим підприємством та боржником. Далі слід звернутися в територіальне відділення Державної судової адміністрації України з заявою щодо обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, довідкою з суду, оригіналом платіжного доручення, випискою з Єдиного державного реєстру, довіреністю, якщо з відповідною заявою звертається не керівник особисто, а іншіа особа, а також документом, що підтверджує особу.
На підставі перелічених документів ДСА видає наручно або надсилає поштою заявнику подання (розпорядження) про повернення помилково зарахованих до бюджету коштів. З цим поданням, заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету ви прямуєте в районне управління Державного казначейства. В цій заяві обов’язково зазначити причини повернення коштів з бюджету, найменування платника, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, адресу та номер контактного телефону, суму платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету – у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів або готівкою шляхом оформлення чека чи поштовим переказом на адресу, визначену в цій заяві. При поверненні коштів готівкою платник може в заяві визначити довірену особу для отримання коштів. У такому випадку до заяви платника додається копія довіреності на отримання коштів довіреною особою, завірена в установленому порядку, та копія паспорта довіреної особи. Зазвичай у органах Державного казначейства є зразки таких заяв.
Як бачимо, процедура повернення суми судового збору досить складна, тривала, однак чітко регламентована чинним законодавством. Тому рекомендуємо не втрачати терпіння, запастись необхідними документами і чітко слідувати вимогам закону.
Автор: Л. Петрова
Источник: Юридична Газета. – 2013. – № 35-36. – С. 29.
На практиці трапляються випадки, коли подача позову до суду спонукає боржника виконати своє грошове зобов’язання. Цілком зрозуміло, що боржник, розуміючи безспірність заявлених вимог, намагається мінімізувати або взагалі уникнути судових витрат.
Корисним з точки зору права є застосування Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 2 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».
Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результату вирішення спору. Зазначена норма є процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.
Тобто задоволення позову боржником самостійно після позовної заяви не звільняє останнього від обов’язку сплати судового збору за умови, що несприятливі наслідки, які стали причиною звернення до суду, настали в результаті неправомірних дій особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав та законних інтересів іншої особи (зокрема ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.
Необхідність повернення сплаченого судового збору досить часто є причиною для подальшого розгляду справи по суті навіть після усунення відловідачем усіх порушень (наприклад, сплата боргу за договором), оскільки відмова від позову в порядку статті 80 ГПК не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.
Я завжди раджу не залишати питання щодо повернення судового збору на вирішення суду та подавати відповідне клопотання або заяву про повернення сплаченої суми судового збору.
Автор: Р. Чумак
Источник: Юридична Газета. – 2013. – № 35-36. – С. 29.