Публикация посвящена вопросам, связанным с ограничением прав на пересмотр дел в Верховном Суде, в частности, по малозначительности, причем особенное внимание уделяется исключениям, то есть обстоятельствам, при которых такая проверка возможна. А именно:
- фундаментальное значение вопроса права для формирования правоприменительной практики;
- отсутствие возможности опровергнуть обстоятельства, установленные обжалованным судебным решением, во время рассмотрения другого дела;
- значительный общественный интерес или исключительное значение для участника дела, подающего жалобу;
- ошибочное отнесение дела к категории малозначительных.
Внесення змін до Конституції України щодо обмеження перегляду рішень Верховним Судом і запровадження «фільтрів» допуску справи до касаційного провадження пов’язано, зокрема, із намаганням зменшити навантаження суддів щодо розгляду десятків тисяч скарг. Результатом реалізації цього завдання стала поява категорії справ незначної складності, рішення щодо яких не може переглядати суд касаційної інстанції, а саме: 1) рішення у малозначних справах (справах незначної складності); 2) рішення у типових та зразкових справах.
Своєю чергою, справи незначної складності стосуються, зокрема, питань оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення (запиту) на інформацію; припинення за зверненнями суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи діяльності фізичних осіб-підприємців; стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився строк оскарження, а також інші справи, у яких суд дійшов висновку про незначну складність.
Аналізуючи критерії малозначності, суд звертає увагу на ціну позову, предмет позову, складність справи та застосування законодавства на час спірних правовідносин, а також значення справи для сторін та суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справипреюди. При цьому, Верховний Суд звертає увагу не лише на загальну ціну позову, а й на суму коштів за кожною вимогою, вказуючи, що сума кожного окремо з оспорюваних у даній справі рішень суб’єкта владних повноважень, на підставі яких ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дає підстави дійти висновку про віднесення цієї справи до категорії справ незначної складності.
На перший погляд, такі справи є простими для встановлення обставин та прийняття рішення. Однак результат їх розгляду може мати преюдиціальне значення для розгляду судом іншої справи. З огляду на це, як тільки платник виявив намір подати до суду позовну заяву, окремим об’єктом аналізу його адвокатів мають бути ризики недопуску справи до касаційного провадження.
Якщо справа за всіма визначеними процесуальним законом критеріями є малозначною (справою незначної складності), то оскаржити рішення суду апеляційної інстанції можна тільки у виняткових випадках.
1. Касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики
КАС України не містить конкретних критеріїв, що вказували б на «фундаментальність» питання права, яке розглядає суд у межах конкретної справи. Із початком роботи Верховного Суду орієнтиром у цьому питанні є висловлені ним правові позиції. Зокрема, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вказує, що для відкриття провадження за касаційною скаргою з цієї підстави у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб’єктів правовідносин.
Ідеться насамперед про ті проблемні питання, які спричинили появу різних позицій суду. В одній із справ Касаційний адміністративний суд зазначив, що скаржник у касаційній скарзі посилається на постанови Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України, де предметом позовних вимог були аналогічні вимоги, а Харківським апеляційним адміністративним судом прийнято різні за змістом судові рішення. З врахуванням наведеного, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги слід перевірити і допустити справу до касаційного провадження.
Якщо питання права, яке піднімається у справі, не є дискусійним, то суд відмовляє у відкритті провадження. Верховний Суд в одній зі справ зазначив, що аналогічна правова позиція щодо покладення на платників обов’язку сплати податку на майно у 2015 році, до складу якого входить у тому числі й плата за землю, вже висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 22.05.2018 у справі №823/1054/16, від 23.05.2018 у справі №805/534/17-а, а тому відмовився допустити справу до перегляду.
2. Особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду зокрема в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються під час розгляду іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Якщо йдеться про оскарження постанови суду апеляційної інстанції у справі незначної складності, то зазначена норма про преюдиціальність матиме негативне значення для платника податків.
Уявімо ситуацію: платник податків оскаржив рішення про коригування митної вартості, яке відповідає критеріям незначної складності, до суду, а постанова суду апеляційної інстанції, на думку особи, є незаконною та необґрунтованою. Оскільки сума за цим рішенням є незначною, то для платника це не зумовить особливі втрати. Проте надалі йому буде дуже важко оскаржувати аналогічні рішення, в яких сума може сягати десятків мільйонів гривень та які розпочаті пізніше. Для застосування цього винятку потрібно в касаційній скарзі навести докази того, що висновки, зроблені судом апеляційної інстанції, матимуть преюдиціальне значення під час розгляду іншої справи.
3. Справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу
Поняття «значний суспільний інтерес» та «виняткове значення» є оціночними, а тому для допуску справи до касаційного провадження слід наводити якомога більше доказів, які, на думку скаржника підтверджують наявність відповідних обставин. Суд касаційної інстанції не зможе відкрити провадження лише на підставі тверджень/припущень особи. «Та обставина, що сума визначених контролюючим органом грошових зобов’язань є значною та може поставити під загрозу існування позивача, як суб’єкта господарювання, є лише припущенням та не свідчить про винятковість такої категорії справи», – зазначив Верховний Суд в одній зі справ.
Посилання на виняткове значення результату розгляду справи для скаржника має бути підтверджене доказами, оскільки суд не бере до уваги аргументи особи, якщо таке посилання має загальний характер та властиве кожній аналогічній справі. Тому, в разі прийняття судом зазначеної позивачем підстави, остання має бути застосоване до усіх аналогічних справ, що спростовує доцільність віднесення законодавцем цієї категорії справи до справ незначної складності.
4. Суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково
Фактично йдеться про ситуації, коли суд першої інстанції чи апеляційний суд порушив вимоги закону щодо віднесення справи до малозначної на стадії відкриття провадження або сторона не навела аргументів щодо необхідності розгляду справи за загальними правилами. Для того, аби суд відкрив провадження з цієї підстави, скаржник повинен зазначити в касаційній скарзі одну з підстав, установлених частиною 6 статті 12 КАС України.
Установлені цією нормою підстави можна поділити на 2 категорії. Перша стосується конкретно визначених справ на кшталт спорів про оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію чи оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів не більше 100 прожиткових мінімумів. Друга категорія стосується справ, у яких суд самостійно дійшов висновку про незначну складність, керуючись оціночними критеріями.
Касаційний адміністративний суд в одній зі справ вказав, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвалена ним постанова є остаточною і не підлягає касаційному перегляду. Цей висновок суд зробив з того, що за пунктом 2 частини п’ятої статті 328 КАС не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. Таке категорування справи є хибним, позаяк справа, в якій постановлено рішення суду першої інстанції по суті спору, на час її розгляду не була (і не могла бути) віднесена до справ незначної складності, і вона не розглядалася за правилами спрощеного провадження. Відсутність цих ознак робить можливим доступ до розгляду к��саційної скарги ОСОБА_2 на загальних підставах.
Однією з помилок судів нижчих інстанцій може бути віднесення спору до категорії незначної складності, якщо рішення прийняте до введення в дію такого поняття, тобто до 15 грудня 2017 року. Зокрема, в одній зі справ Касаційний адміністративний суд відкрив касаційне провадження, оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції не може вважатися таким, що постановлене у справі незначної складності, оскільки поняття малозначної справи було введено з набранням чинності змін до Кодексу адміністративного судочинства України – 15 грудня 2018 року.
Разом з тим, процесуальні фільтри можуть бути ефективним інструментом платника податків завершити справу на стадії апеляційного перегляду рішення. Для цього потрібно навести аргументи, які б указували на те, що справа є малозначною, а винятки, встановлені КАС України, на неї не поширюються. Якщо касаційне провадження вже відкрито, то протилежна сторона може подати клопотання про закриття касаційного провадження з підстав належності справи до категорії справ незначної складності.
Опубліковано: Ліга Закон № 11, 21 березня 2019 р.
Автор: Viktor Hrabovskyi
Источник: https://www.lexology.com/library/detail.aspx?g=7e5948df-8d3b-4740-b5f3-211ecbc208d9&utm_source=Lexology+Daily+Newsfeed&utm_medium=HTML+email+-+Body+-+General+section&utm_campaign=Lexology+subscriber+daily+feed&utm_content=Lexology+Daily+Newsfeed+2019-03-27&utm_term=