Зовнішня торгівля України та діюча регуляторна і законодавча база

Лига финансового развития организовала круглый стол на тему: “Внешняя торговля Украины и действующая регуляторная и законодательная база: заметны ли реальные улучшения для внутреннего бизнеса и международных партнеров?”, который состоялся 3 октября 2013 года. Круглый стол был посвящен вопросам, связанным в основном с договором об ассоциации Украина – ЕС, одобренным Советом Министров Украины 18.09.2013. Хотя задача приведения украинского законодательства и стандартов экономической активности к требованиям, предъявляемым ЕС, непростая, имеется достаточно времени для того, чтобы Украина успела справиться с этой задачей. К сожалению, на этом фоне ухудшаются отношения между Украиной и РФ. Поскольку внешняя торговля имеет для Украины имеет большое значение, существенной является проблема диверсификации внешней торговли. При учете всех факторов нельзя не видеть серьезных связей Украины с рынками стран СНГ, в частности, с российским рынком, однако роль рынка ЕС представляется более значительной, в особенности, в сфере доступа к прямым инвестициям, ведь прямые иностранные инвестиции из стран ЕС составляют около 80% в структуре всех прямых иностранных инвестиций. Импорт из стран ЕС является очень высоко технологичным, что способствует доступу украинской экономики к современным стандартам и ее модернизации. Если продукция украинских предприятий сможет конкурировать с продукцией, произведенной в ЕС, то отечественные товары будут конкурентоспособными на любом рынке мира. Важным вопросом в активизации внешнеэкономической деятельности Украины является упрощение таможенных процедур, налаженный обмен информацией, в том числе, в автоматизированном режиме посредством электронного документооборота. Имплементация соответствующих стандартов Всемирной таможенной организации и ЕС в Украине будет содействовать выходу украинских товаропроизводителей на мировые рынки.

Статья сопровождается публикацией комментариев А. Клименко – Министра доходов и сборов Украины “Існує законопроект, який передбачає автоматизацію всіх процесів на митниці” и А. Кинаха – народного депутата Украины “Наші позиції з точки зору відкритого ринку дуже ризиковані ще до початку вільної торгівлі з ЄС”.

Одним з найактуальніших питань упродовж останніх місяців є саміт у Віль­нюсі та можливе підписання Угоди про асоціацію з ЄС і вступ України до зони вільної торгівлі. У зв’язку з цим активі­зувалась діяльність на ринках контро­лю за якістю та походженням товарів, розпочалася так звана торговельна ві­йна з Росією, а Європейського Союзу не забарився з відповідною реакцією.

Усім наразі цікаво, як розвиватиметь­ся зовнішньоекономічна сфера після під­писання Угоди при асоціацію з ЄС, які переваги отримають українські експор­тери та імпортери, які зміни законодав­ства вщбудуться і як це сприятиме реа­лізації зовнішньоекономічних планів.

Отже, з метою обговорення питань, пов’язаних з майбутнім та реаліями зо­внішньоекономічної діяльності, Лігою фінансового розвитку був проведений круглий стіл на тему: «Зовнішня тор­гівля України та діюча регуляторна і законодавча база: чи помітні реальні покращення для внутрішнього бізнесу та міжнародних партнерів?», який від­бувся З жовтня 2013 року.

Уже понад рік минув з часу набрання чинності новим Митним кодексом, який суттєво лібералізував низку процедур з митного оформлення товарів як щодо експорту, так і щодо імпорту. Утім, хоч нині від багатьох промисловців, вироб­ників та постачальників товарів можна

З наближенням до III саміту «Східне партнерство” все більше питань постає у сфері готовності нормативної бази України до вступу в ЄС. Зокрема, з кожним днем зростає зацікавленість бізнесу щодо регулювання ЗЕД в умовах ЄС.
почути здебільшого позитивні відгуки, деякі положення документа потребу­ють змін.

Як зазначив на засіданні круглого сто­лу народний депутат, Голова Комітету Верховної Ради України з питань митної та податкової політики Віталій Хомутиннік, сьогодні політики, підприємці та пересічні громадяни постійно обгово­рюють тематику вступу України до ЄС.

Одні вважають, що вступ до ЄС може мати негативні наслідки для України, інші переконують, що відбудеться мит­тєве піднесення нашої країни. Проте, на погляд пана Хомутинніка, істина десь посередині таких прогнозів. На сьогод­ні українським парламентом зроблені кроки, які необхідні для підписання уго­ди у Вільнюсі.

Протягом вересня цього року було прийнято п’ять законів, у тому числі й зміни до митного тарифу України – до­сить комплексний законопроект, що врегульовує питання мит, процедур та виконує зобов’язання, які має Україна перед СОТ на цей рік.

18 вересня уряд схвалив проект Уго­ди про асоціацію між Україною та ЄС. Цей документ включає в себе 486 статей на 236 сторінках, а також містить реко­мендації для адаптації українських зако­нів до європейських стандартів.

За жовтень, на думку парламентарія, буде доведено решту питань, які стають перешкодою для підписання Угоди про асоціацію. Власне, після підписання уго­ди й почнеться основна робота.

Безумовно, позитивним є те, що згід­но з досягнутими домовленостями пе­редбачається скасування ввізних мит щодо більшості товарів (від 7,6 до 0,5%), і це відбудеться вже у перший рік після підписання документа.

Перехідні положення щодо скасуван­ня мит є значно довшими та станови­тимуть від 3 до 10 років. За місцем зна­ходження товарів відбудеться часткове зниження мита на 20-60% протягом пе­рехідних періодів від 5 до 10 років. Серед­ня арифметична ставка мита має бути в розмірі 2,42%, що стане безумовною перевагою для України.

Народний депутат вважає, що ми ма­тимемо час на адаптацію українських підприємств до європейських стандар­тів, проведення модернізації своїх під­приємств, приведення товарів до євро­пейських стандартів якості. Для цього будуть потрібні інвестиції та відповід­на підтримка з боку держави. Доступ до європейських ринків є дуже важли­вим, оскільки багато підприємств вже сьогодні працюють з Європою та мають позитивні показники. Проте таких під­приємств менша частина порівняно із загальною кількістю, а отже, більшос­ті необхідно буде проводити відповід­ні зміни у своїй структурі, виробництві чи діяльності.

На фоні підписання Угоди про асо­ціацію, на жаль, погіршуватимуться економічні відносини України та Росії. Незважаючи на те, що ці країни є чле­нами СОТ, на думку Віталія Хомутинніка, Росія застосовує важелі економічно­го впливу, які не збігаються з правилами СОТ. Зокрема, обмеження пересуван­ня товарів українського походження до Росії в нетарифний спосіб блокується.

У цілому для України цей етап є ви­пробовуванням, яке потрібно пройти. Якщо країна його достойно пройде, то опиниться у виграшному становищі. Входження на європейський розвине­ний ринок у майбутньому для України є надзвичайно важливим.

У свою чергу народний депутат Ана­толій Кінах відзначив, що зовнішня тор­гівля України в цілому має принципове значення для нашої держави. За раху­нок зовнішньої торгівлі в Україні фор­мується біля 50% внутрішнього вало­вого продукту.

Необхідно зауважити, що за структу­рою зовнішня торгівля України має пе­реважно сировинний характер, і близь­ко 65% цієї продукції – з енергоємних та ресурсоємних галузей.

На сьогодні існує проблема диверси­фікації зовнішньої торгівлі. Два головних партнери України – ЄС (до 30% зовніш­ньої торгівлі України) і СНД (до 40% зо­внішньої торгівлі). З точки зору страте­гічного вибору України, немає сумніву, що розвиток має відбуватися в європей­ському напрямку. Навіть нинішні ре­зультати підтверджують, що більший потенціал міститься в ринках Європи.

Структура імпорту з Митного союзу в Україну складається мінімум на 60% із сировинного ресурсу. В структурі тор­гівлі з ЄС до 40% імпорту займає інвес­тиційний імпорт – передові технології, обладнання – все те, що потрібно для модернізації економиш України.

Якщо розглядати структуру прямих іноземних інвестицій за всі роки не­залежності України, то цей показник становить 56 млрд доларів. До 80% цієї суми – інвестиції з ЄС. Навіть у разі ви­ключення такої специфічної держави, як Кіпр (близько 32% у структурі інозем­них інвестицій в Україну), можна поба­чити, що інвестиції з Європи станови­тимуть 48-50%. Водночас СНД має 8% у структурі прямих іноземних інвести­цій, з яких Росія вкладає 7,4%.

Тобто, на думку народного депутата, ЄС – це не тільки ринок збуту української продукції та послуг, а насамперед це до­ступ України до сучасних стандартів, до прямих іноземних інвестицій, до можли­вості прискореними темпами матеріалі­зувати економіку та підвищити її конку­рентоспроможність. Це дуже серйозний аргумент, який ураховано при виборі стратегічної перспективи України.

Що ж до ризиків пан Кінах висловив стурбованість, оскільки структура вла­ди України (як законодавчої, так і вико­навчої) не працює з тією динамікою та системністю, що необхідні в цей дуже відповідальний період.

Як приклад було наведено, що Укра­їна подала наприкінці 2012 року заявку до СОТ про оптимізацію певних умов. Однак нашою країною на сьогодні не виконано внутрішньодержавні процеду­ри, зокрема, не сформовано норматив­ну робочу групу для переговорів. За сло­вами пана Кінаха, по суті, з одного боку, ми сколихнули світ: близько 20 держав наших партнерів за СОТ висловили своє незадоволення і почали серйозний пе­реговорний процес, де можна шукати баланс та компроміс і підтвердити, що ця держава – серйозний партнер, який захищає свої національні інтереси, але робить це цивілізованими методами в балансі з інтересами партнерів, вклю­чаючи наші зобов’язання як членів СОТ.

Звичайно, як зазначив Анатолій Кі­нах, питання підвищення якості товарів потрібно вирішувати, оскільки в контек­сті ризиків на шляху до європейських ці­лей вона буде загострюватися. Україні необхідно виконати величезний обсяг домашнього завдання, зокрема адап­тувати тисячі стандартів, технічних ре­гламентів тощо. І це включає не лише паперову роботу. Для адаптації техніч­них регламентів потрібні величезні ре­сурси, модернізація виробництва, що, у свою чергу, сприятиме інвестиціям та створюватиме сприятливі умови досту­пу до кредитів.

Ці процеси збігаються з періодом загострення торговельних відносин зі стратегічним партнером Російською Фе­дерацією, а це 32% зовнішнього товарообігу – чималий показник. Величезна кількість експортерів монопольно зале­жить від ринків пострадянського про­стору. Наприклад, транспорт і маши­нобудування – це 80%, сири – до 75%.

На сьогодні вартість кредитних ресур­сів в Україні у 2-3 рази вища, ніж в ЄС, і це наш мінус. Також у нас досить низька продуктивність праці: в 3-4 рази ниж­ча, ніж в ЄС. Тож потрібно не тільки пе­реглядати стандарти, але й здійснювати серйозні структурні зміни та доклада­ти зусилля щодо модернізації економі­ки загалом, у тому числі й створювати умови доступу до ресурсів.

Якщо українська продукція вийде на європейські стандарти, можна говорити про стандарти всього світу, а це додат­кове джерело ресурсів і ринків.

«ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ УКРАЇНИ В ЦІЛОМУ МАЄ ПРИНЦИПОВЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ НАШОЇ ДЕРЖАВИ. ЗА РАХУНОК ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ ФОРМУЄТЬСЯ БІЛЯ 50% ВНУТРІШНЬОГО ВАЛОВОГО ПРОДУКТУ»

Щодо Митного кодексу пан Кінах наголосив, що це позитивна зміна, яка відповідає стандартам СОТ та стандар­там ЄС. Проте все ще актуальне питан­ня його реалізації, адже досі існує ба­гато проблем, над якими потрібно працювати.

Питання митної вартості також за­лишається насущним, виникає маса конфліктних нюансів, зокрема і з ко-рупційною складовою. Відповідно, це негативно впливає як на показники зо­внішньої торгівлі, так і на рівень діло­вої активності України.

Проблематика економічних регуля­торів з точки зору ведення посередниць­кої діяльності полягає в непрозорості такої діяльності. Тому необхідно якнай­швидше знаходити відповідні норма­тивні рішення для створення умов рів­ноправної конкуренції.

Міністр доходів і зборів України Олександр Клименко у своїй промо­ві зазначив, що всі питання митного та податкового законодавства повністю відпрацьовані. На сьогодні Міністер­ство доходів і зборів докладає всіх зу­силь, щоб на даному етапі можна було використовувати весь потенціал, який закладено в рамках угоди.

Так, пан Клименко наголосив, що нині здійснюється активна робота з упо­вноваженими економічними операто­рами, які дозволять вивести на новий та якісний рівень роботу в частині розмитнення. Урядом напрацьовується за­гальна нормативна база для того, аби цей інститут почав діяти в Україні, але водночас залишається важливим, щоб документи були синхронізовані, а укра­їнські уповноважені економічні опера­тори сприймалися в ЄС, і оператори з ЄС могли працювати Україні.

За таким кроком пан Клименко ба­чить значний потенціал, утім, наступні кроки також вбачаються впевненими й такими, що зроблять вагомий внесок в економіку України.

Для активізації зовнішньоекономіч­ної діяльності міністерство та уряд у ці­лому створили низку умов спрощення митних процедур. Міністерство бачить існуючі перешкоди та проблеми, і, з огля­ду на його завдання, буде скорочено час і перелік документів, що необхідні при веденні ЗЕД. Для відповідних скорочень створюються сервіси, які започаткову­ються міністерством. У рамках підпи­сання угоди важливо налагодити обмін інформацією, щоб усі процедури мож­на було виконувати дистанційно за до­помогою електронних засобів.

Як приклад Олександр Клименко навів київську митницю, на якій було проведено експеримент попереднього митного оформлення. І як результат на сьогодні понад 4000 вантажів розмитнено за попереднього митного оформ­лення, що економить час платникам та усуває бар’єри, які постають.

Крім того, потрібно знову поверну­тися до уповноваженого економічного оператора, створення якого надає нові можливості, хоч цей механізм сьогодні ще до кінця не відпрацьований. Більше того, потрібно імплементувати відповід­ну нормативну базу Всесвітньої митної організації та ЄС. Тобто завдання поля­гає у зближенні та якісній імплемента­ції стандартів з метою сприяння україн­ському товаровиробникові у входженні на нові ринки,

Автор: В. Бездітний

Источник: Юридична Газета. – 2013. – № 42. – С. 14 -15.

Завдяки прийняттю Митного кодек­су було суттєво скорочено кількість до­кументів, які потрібно подавати при ім­портно-експортних операціях, а також чітко встановлено часові рамки оформ­лення, що не може перевищувати 4 го­дини. Проте для того, щоб реалізувати ці положення, потрібно бути техноло­гічними та інноваційними. Для цього в якості експерименту робиться став­ка на технології, які дозволяють еконо­мити час платника, роблять зручнішим всі процеси, і при цьому не втрачається вага контролю.

З цією метою було обладнано Іллічівський порт та одеську митницю скану­ючими системами, де на сьогодні 100% вантажів проходять через сканування. Це дозволяє співробітникам митниці якісно виконувати функцію контролю, а плат­никам податків значно економити час. Сканування одного автомобіля займає не більше 10 хвилин, а це підвищує про­пускну спроможність митниці. Крім того, сканування є безкоштовною послугою для платників податків.

Узагалі, існує законопроект, який пе­редбачає автоматизацію всіх процесів: на митниці, щоб ми могли отримувати вагу в електронному варіанті, заповнен­ня митних декларацій, відпрацювання ризиків, скануючі системи, інтелекту­альні камери – все це можна одержати до 1 січня 2015 року. Тоді наша митни­ця відповідатиме найсучаснішим тех­нологіям, що дасть можливість бізнесу діяти без суттєвих затримок при повній прозорості діяльності митних органів, а митні органи мінімізують людський вплив. Відтак це дасть змогу подолати певні корупційні ризики, які виникають при спілкуванні з недобросовісними пра­цівниками митних органів.

Чим більше буде автоматизованих процесів, тим більше позитиву буде для всіх учасників експортно-імпорт­них відносин.

На сьогодні закладається фундамент, який дозволить побудувати якісну систе­му. Вся первинна інформація отримуєть­ся на митних постах, а відпрацьовується у спеціально відведеному місці – моніторинговому центрі, де відбувається розра­хунок ризиків. Таким чином розриваєть­ся ланцюг та уможливлюються прояви корупційних дій.

Автор: О. Клименко

Источник: Юридична Газета. – 2013. – № 42. – С. 14.

Необхідно, щоб Україна в особі дер­жавних структур, бізнес-спільноти та інтелектуального потенціалу відпра­цьовувала національну програму та на­ціональний план дій адаптації економі­ки України до умов вільної торгівлі з ЄС за всіма напрямками, враховуючи міні­мізацію ризиків щодо погіршення від­носин з Росією.

Це потрібно робити негайно по­чинаючи з нормативної роботи і включаючи створення необхідного бізнес-середовища.

Коли ми говоримо про ЄС, то базо­ва точка динамічної інтеграції та віль­ної торгівлі з ЄС дуже слабка. Навіть за таким параметром, як питома вага ім­порту, ми не маємо переваги національ­них виробників.

На початку 2000-х років проводило­ся дослідження на внутрішньому ринку України. За результатами дослідження 72% продукції було вироблено в Украї­ні. На початку поточного року 54% ста­новила продукція українських виробни­ків і 46% – імпорт.

При аналізі ситуації щодо серйозних груп товарів як товари споживання, крім продовольчої групи, питома вага імпор­ту на внутрішньому ринку України ста­новить 70-80%. А це одяг, взуття, вело­сипеди, фотоапарати та інша продукція.

Отже, наші позиції з точки зору від­критого ринку дуже ризиковані ще до початку вільної торгівлі з ЄС. Тому це необхідно враховувати і працювати в цьому полі за допомогою держав-партнерів. Це необхідно робити, бо в іншо­му разі нашої продукції в ЄС багато не буде.

Автор: А. Кінах

Источник: Юридична Газета. – 2013. – № 42. – С. 14.