Настоящая совместная публикация (авторы Максим ЗАМІХОВСЬКИЙ, Вадим БАРАНОВ) посвящена вопросам, связанным с контролем со стороны Национального банка Украины за достоверностью информации о конечных бенефициарах компаний. Противодействие коррупции, отмыванию средств, уклонению от уплаты налогов, мошенничеству и другим преступлениям, связанным с фиктивной деятельностью компаний – цели такого контроля.
М. ЗАМІХОВСЬКИЙ
Приєднання НБУ до Меморандуму про співпрацю в розбудові механізму перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників (далі — Меморандум) є достатньо логічним та навіть очікуваним кроком, з огляду на обов’язок банків ідентифікувати власників банківських рахунків. Регулятор неодноразово наголошував на відповідальності банків за здійснення ефективного фінансового моніторингу, тож інтеграція НБУ до складу учасників Меморандуму є виправданою.
Комплекс заходів має підготувати підґрунтя для запровадження змін, що передбачаються проєктом закону №9417 від 19.12.2018 р., який перебуває на розгляді в Парламенті та спрямований на посилення відповідальності за порушення вимог фінансового моніторингу.
Загалом, Меморандум є продовженням виконання Україною зобов’язань щодо реалізації міжнародної ініціативи «Відкритий Уряд» та Плану дій, затвердженого розпорядженням КМУ від 30.11.2016 р. №909-р. Незважаючи на те, що в Україні запроваджені та діють з 2014 р. вимоги щодо розкриття інформації про контролерів юридичних осіб, чимало проблем досі не знайшли свого вирішення. Окрім відсутності відповідальності за ненадання інформації про бенефіціарного власника, державні органи не інтегровані в єдину систему, яка дозволяла б ефективно використовувати наявну в них інформацію та здійснювати перехресну перевірку її достовірності.
Підписаний Меморандум покликаний усунути недоліки, а приєднання до нього НБУ має забезпечити посилення вимог за «прозорістю» банківських переказів, походженням коштів клієнтів банків, доступу до вказаної інформації фіскальних органів. Водночас конкретний перелік заходів, виконання яких передбачається
Меморандумом, не оприлюднений, що не дозволяє зробити однозначний висновок про їх доцільність, дієвість чи можливі ризики для бізнесу.
Однак у будь-якому випадку цілі та завдання Меморандум відповідають загальносвітовій тенденції боротьби з анонімністю бізнесу, ухиленням від сплати податків та легалізацією коштів, який був запущений із запровадженням ФАТФ та посилений запровадженням CRS (Єдиний стандарт обміну інформацією).
Продовження
Источник: Юридична Газета. 2019. № 32. С. 13.
В. БАРАНОВ
Варто нагадати, що цей Меморандум був підписаний 18.07.2019 р. у межах міжнародної Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд». Метою Меморандуму є реалізація Плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», затвердженого Кабінетом.
Проект Концепції був розроблений відповідно до Плану заходів на 2017–2019 рр. з реалізації Стратегії розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на період до 2020 р., затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №601-р, а також Плану дій щодо вдосконалення національної системи фінансового моніторингу за результатами 5-го раунду оцінки України Комітетом MONEYVAL, який був схвалений Рішенням 5-го засідання Ради з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення від 12.04.2018 р. та підтриманий дорученням Кабінету Міністрів України від 29.05.2018 р. №16465/1/1-18.
Загалом, підписаний Меморандум є подальшим розвитком прийнятого у 2015 р. Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи».
Головною метою Меморандуму є можливість подальшої синхронізації даних з Єдиного державного реєстру з реєстром Open Ownership (організація, яка намагається
зробити реєстр всіх власників усіх компаній світу), а також можливість проведення кросс-перевірок та звіряння інформації з іншими державними базами даних у межах України. Наприклад, якщо посадовець у своїй декларації не вказав, що він є бенефіціарним власником компанії, та інформація щодо нього як бенефіціарного
власника цієї компанії відсутня в ЄДР, або компанія перебуває за кордоном, а натомість отримав на рахунок гроші від цієї компанії (вигоду), то це може стати підставою для перевірки транзакції та інформації в декларації такого посадовця, а також перевірки інформації, наявної в реєстрі Open Ownership, за допомогою стандарту Beneficial Ownership Data Standard (BODS), застосування якого допоможе уніфікувати інформацію, що надходить до реєстру з різних країн.
Створення такого механізму дозволить підвищити рівень прозорості й відкритості державних інституцій та стане ще одним кроком, спрямованим на покращення рівня протидії корупції, відмиванню коштів, ухиленню від сплати податків тощо. Однак і досі незрозуміло, чи буде запроваджений механізм відповідальності за ненадання або надання неправдивої інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника.
Источник: Юридична Газета. 2019. № 32. С. 17.